Президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко, 53 роки, вважає, що в разі перемоги прем"єрської команди скоротять соціальні програми, а в економіку повернуться методи 2004 року.
Як нинішнє політичне протистояння в Україні може вплинути на економіку держави?
— Що менше влада безпосередньо втручається в діяльність бізнесу, то краще. А нинішня боротьба між політичними угрупованнями відволікає їх від більш активного адміністративного втручання. Тому, як не дивно, для економіки зараз вигідна рівновага між двома протидіючими таборами. Звісно, найкраще було б, якби перемогла чітко зорієнтована на пересічного громадянина та малий і середній бізнес сила. Але зараз при владі таких немає.
Отож що довше зберігатиметься сьогоднішній баланс, то краще для економіки. Якщо ж переможе коаліція, то дуже скоро відчуємо "єжови рукавиці". Уже зараз адміністративне втручання посилюється. Банки скаржаться на "наїзди" податкових органів. Знову пішли по банківських установах пожежники. Монополісти під дахом влади піднімають ціни.
Це все через повернення до влади "біло-синіх"?
— Так. Вони беруться за старі методи. Дуже важливо, щоб суспільство не сприймало це байдуже. Ганебно після помаранчевої революції знову повертатися у 2002–2004 роки.
Як оцінюєте нинішню ситуацію в економіці України?
— Незважаючи на політичну конфронтацію, економіка зростає. Торік збільшився валовий внутрішній продукт, промислове виробництво. Щоправда, повільніше стали зростати реальні доходи населення.
Як буде цього року?
— Багато залежатиме від результату політичної боротьби. За часів незалежності утворився такий собі політико-бізнесовий мутант, з яким і боролися під час помаранчевої революції. Після неї ж багато говорили, що треба розділяти бізнес і владу. Та не розділили. Вони ще більш зрослися. Тож якщо "біло-сині" переможуть президентську сторону, то згортатимуть соціальні програми, падатиме доходність малого й середнього бізнесу. Економічна політика провадитиметься в інтересах дуже багатих.
Улітку прогнозували, що уряд Януковича може здешевити гривню — адже це вигідно великим експортерам, які стоять за Партією регіонів. Ці побоювання досі актуальні?
— Ні. Усім зрозуміло, що встановлений Нацбанком курс гривні близький до оптимального. Та й наш експортер сьогодні не втрачає — курс гривні є сприятливим для експорту. Тому жодних причин для девальвації немає. У принципі, це розуміє й підтримує уряд Януковича. Адже там також є професіонали, здатні проаналізувати ситуацію. Вони усвідомлюють, що певні речі є маяками стабільності економіки. Валютний курс — один із таких. Якщо дестабілізуємо курс гривні, то це вдарить по всій економіці, по тому ж великому бізнесу зокрема. Нацбанк довів це урядові, і Кабмін його аргументи сприйняв. Гадаю, президент теж свою роль зіграв. Наскільки мені відомо, тиск на НБУ зменшився.
Вигідніше буде брати кредити у валюті
Чи зможе Нацбанк зберігати незалежність і відстоювати свою позицію й надалі, зокрема й щодо курсу гривні?
— Таких обвалів гривні, який стався у квітні 2005-го за урядування Юлії Тимошенко, не буде. Інша річ, як поведе себе коаліція щодо посади голови Нацбанку. Від грудня 2004 року її обіймає Володимир Стельмах. За законом, голову НБУ призначають на 7 років. І дотримання цього — теж своєрідний маяк, який сигналізує про стабільність грошово-кредитної і валютної політики. Тут має працювати закон, а не політичний "дерибан" посад.
Хіба закон у нас є гарантією його виконання?
— Звичайно, якщо виникне так звана політична доцільність, то нічого гарантувати не можна. Гарантувати може розуміння банківською системою, президентом і мислячими людьми в уряді того, що зміна голови Нацбанку — це руйнація і без того поганої думки Заходу про стабільність в Україні.
Чи можливе зниження курсу гривні через те, що зараз імпорт переважає експорт — мовляв, гривню слід буде опустити для покриття платіжного дефіциту?
— Справді, реальна ціна валюти визначається різницею між експортом та імпортом. Якщо переважає імпорт, то він тиснутиме в бік пониження курсу гривні. І навпаки. Але слід мати на увазі, що останні місяці експорт з України почав помалу зростати. До того ж дуже багато валюти надходить від заробітчан. Часом називають величезні цифри, порівнювальні з бюджетом України. Отже, в таких умовах більше підстав очікувати навіть зміцнення гривні. Хоч особисто я не бачу економічних причин, за яких Нацбанк відійшов би цього року від ціни 5,05 гривні за долар.
Кредитування в Україні розвиватиметься так само бурхливо?
— Темпи зростання кредитування у нас справді найвищі. Український позичальник зазвичай дуже відповідально ставиться до повернення грошей. Проблемні кредити — тобто ті, які банк ризикує не отримати назад, — становлять 2-3 відсотки. Тоді як, наприклад, у Румунії — 48, у Сербії — 23, у Болгарії — 7, у Словенії — 13. Населення взяло торік у 2,3 разу більше кредитів, ніж 2005-го. Поза сумнівом, кредитування зростатиме й надалі. Очевидно, трохи нижчими темпами — зменшуватимуться ж реальні доходи людей. Можливо, за цей рік кредитування населення збільшиться в 1,5–2 рази, а не в 2,3, як 2006-го.
Чи вигідніше, як і досі, буде брати кредити у валюті?
— Так. Судячи з усього, інфляція не зменшуватиметься, а відтак і процентні гривневі ставки — немає економічних підстав. Отже, вигідніше буде брати кредити у валюті. Але це якщо не надто падатиме на міжнародних ринках долар. Його поведінку передбачити зараз важко. Хоча я вважаю, що в річній перспективі він втрачатиме позиції.
Що принесе банківській системі запланований вступ України до Світової організації торгівлі?
— Україна вступає до СОТ на дуже поганих умовах. Років за 3–5 ми це відчуємо. Під час переговорів про приєднання до цієї організації не були захищені національні інтереси, у тому числі й у банківському секторі. Ті, хто так чи інакше був задіяний в переговорному процесі, поводилися неадекватно. Деякі умови вступу просто суперечать здоровому глузду. Наприклад, наш ринок повністю відкривається для всіх філій іноземних банків без будь-яких спеціальних вимог до їх надійності, розміру капіталу, позитивного рейтингу тощо.
Чи зменшаться відсоткові ставки по кредитах або гарантії збереження вкладів після вступу до СОТ і приходу до нас іноземних банків?
— Прихід іноземного капіталу не може суттєво знижувати процентні ставки по кредитах у принципі. Бо процентна ставка — це ціна грошей на нашому, українському ринку. А вона визначається інфляцією та ризиками. Якщо в нас інфляція буде 10 відсотків — то процентна ставка не може бути нижчою. Її збільшують ще адміністративно-судові, політичні й економічні ризики. Плюс треба ж заробити самому банку.
Щодо зниження відсоткових ставок іноземними банками, то я б пояснив так. Скажімо, стілець коштує в Україні 100 гривень — таку ціну склали пропозиція і попит. Ви купили його десь за кордоном за 20 гривень, з доставкою в Україну його ціна зросте до 25. Якщо він тут коштує 100, ви ж не продасте його за 30 чи 50, а принаймні — за 95 чи 99. От так буде і з іноземними банками. Можливо, вони знизять процентні ставки, але ненабагато, аби лише переманити клієнтів. Бо є реальна ціна на гроші в Україні. І процентні ставки можемо у себе в Україні зменшити лише ми самі. Для цього треба меншу інфляцію, політичну стабільність, чітку валютну політику держави.
1 
1
Коментарі