Економічними негараздами українця налякати не так уже й важко: всі добре пам'ятають жахливі часи першої половини 90-х, неприборкану інфляцію й порожні полиці магазинів. Тому нинішнє відчутне подорожчання бензину, м'яса, цукру може викликати не дуже добрі асоціації. Що ж насправді відбувається й може статися, "ГПУ" розповідає старший економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Євгенія Ахтирко, 34 роки.
Наскільки виправданими є всілякі апокаліптичні прогнози?
— Для них я не бачу жодних підстав. Навпаки, недавно проведене нами опитування споживчих настроїв засвідчує, що люди оптимістично оцінюють і власний добробут, і те, як розвиватиметься економіка в найближчому майбутньому.
Справді, непокоїть інфляція. Але ж за нашими прогнозами споживчі ціни зростуть цього року на 14%, а наявні доходи — на 18%. Покращується добробут громадян, які мають доходи, нижчі за середні, — пенсіонерів, людей, що отримують ті чи інші види соціальної допомоги. Останнім часом вони купують товари тривалого вжитку: меблі, електротехніку та інше. А це означає, що люди розраховують на стабільні доходи.
Припускати, що Україна може скотитися до того, що було на початку 90-х, немає жодних причин. Тоді було тривале падіння внутрішнього валового продукту. Хоча нині економічне зростання дещо уповільнилось, воно все ж триває. Темпи інфляції, може, й викликають занепокоєння, та вони не катастрофічні для добробуту населення і не загрожують стабільності в державі.
Те, що люди стали більше купувати, часом не свідчить про їхню невпевненість: мовляв, якщо не куплять сьогодні, то завтра це може бути вп'ятеро дорожчим?
— Досить високі інфляційні очікування населення ми спостерігаємо протягом останнього року. Але восени 2004-го схильність до споживання була меншою. Тоді справді ніхто не знав, що буде з країною за кілька місяців. Якби така ж невпевненість у майбутньому була у людей сьогодні, то з власними коштами вони поводилися б інакше. А так — якщо є реальна необхідність щось придбати, то люди роблять це зараз, не відкладаючи на півроку. Великі витрати лише частково пояснюються інфляцією. Вони зумовлені також очікуванням тривалих і стабільних доходів.
Ця стабільність збережеться і для людей з низьким рівнем доходів?
Утримання від реформ найближчим часом гарантує людям більшу стабільність
— Ми вже перейшли ту межу, коли люди відмовляють собі в найнеобхіднішому. Наше опитування свідчить, що навіть у найбідніших накопичуються гроші, вони збираються купувати товари тривалого вжитку. І уявити собі, що соціальні виплати буде зменшено, досить важко. Швидше уряд піде на збільшення дефіциту бюджету, на певну макроекономічну нестабільність, але найбільш незахищені верстви людей отримуватимуть принаймні сьогоднішній рівень доходів.
А може, люди купують більше, боячись економічної нестабільності через наступні парламентські вибори?
— Останні 5—6 років довели, що такі побоювання безпідставні. Навіть коли щось десь зникає, то ринкова економіка виправляє ситуацію досить швидко. Тому купувати більше, ніж треба — не дуже розважливо, і люди це розуміють. Адже товари тривалого вжитку стають застарілими, натомість з'являються нові, кращі як за ціною, так і за якістю.
До наступних парламентських виборів від уряду не слід очікувати серйозних реформ. Як гадаєте: для збереження нинішнього рівня добробуту громадян це добре чи погано?
— У короткостроковій перспективі це, звичайно, добре, адже не з'являться нові витрати. Наприклад, не буде збільшення цін на житлово-комунальні послуги внаслідок реформи комунального господарства або ж медичних витрат в разі реформи у сфері охорони здоров'я. На найближчий час утримання від реформ гарантує людям більшу стабільність. Але й надто тривале зволікання з ними є небезпечним. Без серйозних реформ ми не можемо розраховувати на стабільні темпи зростання економіки, а це посилить невизначеність та ризики.
4 
1
Коментарі