В Україні з"явилася мода на референдуми. Саме перед виборами. Українська народна партія прагне почути голос народу щодо зняття депутатської недоторканності. Один з лідерів блоку Юлії Тимошенко Микола Томенко хоче створити цілу систему референдумів та провести голосування про збільшення кількості депутатів Київради. СДПУ(о) налаштувалася на референдум щодо можливого членства України в НАТО та Єдиному економічному просторі.
Проте за цими ініціативами дуже вже проглядаються політичні інтереси їхніх ініціаторів.
— Ідею проведення референдумів усе більше використовують як виборчу технологію, — вважає Володимир Фесенко, 47 років, голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента". — Питання, які хочуть винести на референдум, серйозні — але недоречні. Спершу повинно бути рішення на державному рівні, потім роз"яснювальна робота серед населення. І вже тоді можна витрачати державні гроші на проведення всенародного голосування.
З Володимиром Фесенком погоджується Валерій Чалий, 35 років, директор міжнародних програм Центру імені Разумкова. Він також вважає передвиборну референдумність політтехнологічною грою.
У Баварії протягом дев"яти років було проведено близько 500 референдумів
— Референдум про вступ до НАТО був би вибором із зав"язаними очима, — говорить експерт. — За даними нашого центру, тільки сім–десять відсотків українських громадян поінформовані про НАТО. Крім того, в більшості інших країн рішення про вступ до НАТО ухвалювалися парламентом. Українці повинні розуміти: референдуми про вступ до НАТО та ЄЕП — не в їхніх інтересах, а в інтересах тих чи інших політичних сил. Причому за гроші платників податків.
Народний депутат Іван Заєць, 53 роки, з фракції Української народної партії, називає спробу есдеків організувати референдум передчасною та шкідливою для національних інтересів країни.
— Питання про входження до ЄЕП чи НАТО для українських громадян не є прозорим. На референдум потрібно виносити ті проблеми, які постійно обговорюють у суспільстві. Наприклад, про зняття недоторканності з депутатів усіх рівнів. Ця тема справді хвилює людей, — каже парламентарій.
З ним не погоджується його колега — член СДПУ(о) Володимир Заєць, 45 років. Саме можливе входження до НАТО потребує негайної реакції українського народу, переконаний він.
Раніше подібної пристрасті до референдумів в Україні не спостерігалося. Після голосування навесні 1991 року "Чи ви за те, щоб існував Радянський Союз?", за 14 років української незалежності офіційних референдумів у державі було лише два. Перший — голосування за цю ж незалежність у 1991 році. Другий — 2000-го, ініційований владою з метою надання більших повноважень Леонідові Кучмі. Тоді нас за це ледь не виключили з Ради Європи. Був ще референдум у Закарпатській області з надання регіону статусу спеціальної території та в Харкові — щодо статусу російської мови. Про них тепер майже ніхто не пам"ятає.
Референдуми часто використовують для продовження владних повноважень
Водночас референдуми є звичним явищем у розвинених країнах. У німецькій Баварії протягом дев"яти років було проведено близько 500 голосувань. У США за останні сто років їх пройшло 10 тисяч. На більшість виносилися справді суспільно важливі питання: підвищення мінімальної зарплати в США, права жінок у парламенті Швейцарії, скорочення кількості автомобілів у центрі італійського міста Мілана тощо.
Проте Україна не єдина, де намагаються використати референдуми у політичній грі. В Росії так дізнавалися, чи довіряють громадяни президентові Єльцину. У Словаччині 1997 року опозиція ініціювала референдум, щоб розколоти парламент і завадити обранню президента. В останній момент з бюлетенів вилучили питання про прямі президентські вибори, залишивши пункти щодо членства в НАТО. Але більшість словаків захід проігнорувала.
Референдуми часто використовують для продовження владних повноважень. Найчастіше авторитарних. Так робили диктатори Азії, Африки, Латинської Америки. До цього методу вдався і президент Білорусі Лукашенко — громадяни нібито висловилися за те, щоб він міг обиратися главою держави втретє.
Для уникнення спекуляцій в Україні експерти радять прийняти сучасний закон про референдуми.
— Існуючий ухвалювали ще за радянських часів. Багато статей в ньому застаріли, — пояснює Володимир Заєць. — Референдум потрібно зробити обов"язковою в разі бажання людей процедурою. Щоб ані президент, ані парламент не змогли завадити його проведенню.
Володимир Фесенко вважає, що закон має ухвалити вже новий склад Верховної Ради. В будь-якому разі його не мають використовувати як засіб політичної боротьби.
3 
1
Коментарі