Керівник Центру політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко, 47 років, говорить про три можливі шляхи виходу з нинішньої політичної кризи і запевняє, що опозиція може об"єднатися лише на виборах.
Як можна розв"язати проблему нинішнього політичного протистояння в Україні?
— Є кілька шляхів. Перший — парламентські й президентські вибори (зокрема і дострокові). Але треба враховувати, що ефективна коаліція має бути не з ситуативних, а зі справжніх союзників.
Другий варіант — це усвідомлення того, що в умовах парламентсько-президентської системи ніхто не може одержати абсолютної перемоги, тому слід домовлятися.
Третій — нова конституційна реформа, спроба знайти більш-менш оптимальний баланс повноважень різних інститутів державної влади.
А що є причиною нинішньої кризи більшою мірою — агресивність і натиск антикризовиків чи нерішучість Ющенка?
— І те, й інше. Президент розуміє, що є дві частини країни, які представлені різними політичними силами. І не можна допустити розколу. Слід організовувати діалог і всередині суспільства, і між політичними силами. Водночас треба враховувати їхні егоїстичні інтереси. У цьому — головна причина нинішніх проблем. Наприклад, уряд і Партія регіонів прагнуть захопити не лише владні, а й економічні висоти, пов"язані з інтересами великого бізнесу. Зі свого боку президент хоче зберегти реальний вплив на виконавчу владу. БЮТ намагається повернутися до влади. Мають свої інтереси і спікер із соціалістами, і комуністи та "Наша Україна".
Крім того, Україна є предметом достатньо жорсткого зіткнення інтересів Заходу та Росії. Російський чинник впливає на посилення внутрішньоукраїнської кризи.
Чи бачите ви аналогії з 1994 роком, коли було вирішено одночасно провести дострокові вибори президента та Верховної Ради?
— Нині ситуація інша. По-перше, в правовому сенсі. Тоді була латана-перелатана радянська Конституція. Зараз же є Основний Закон, де чітко прописаний механізм дострокових виборів.
Політична різниця також суттєва. Рішення щодо виборів може стати додатковим чинником дестабілізації. Бо на кону стоятиме вся повнота державної влади. А це може призвести до політичного розколу в суспільстві зразка 2004 року. Коли кожна політична сила не буде поступатися, цієї кризи ми не подолаємо. Тоді постане загроза не тільки політичного, а й адміністративного розколу України.
Чи вигідні для Партії регіонів дострокові вибори?
— Керівництву партії та Януковичу — ні. Навіщо ризикувати владою, яку вони вже мають? Заради отримання посади президента? Це можна зробити пізніше, за більш сприятливих умов. Зараз же спостерігається поступове зниження рейтингу Партії регіонів — після підвищення комунальних тарифів. Вони ("антикризовики") крок за кроком намагатимуться стабілізувати ситуацію, нарощувати соціальні виплати населенню і повертати до себе розчарованих виборців.
В уряді й антикризовій коаліції є чимало людей, одержимих ідеєю захоплення всієї влади
В уряді й антикризовій коаліції є чимало людей, одержимих ідеєю захоплення всієї влади. Але в той же час він не хоче справжньої війни з Ющенком. Хоча холодна війна, коли нема жорсткої політичної кризи і дострокових виборів, його влаштовує. Тоді можна час від часу домовлятися з президентом і крок за кроком нарощувати свій вплив.
Чи варто очікувати від Конституційного суду революційних рішень?
— Від нього залежить розв"язання кількох найбільш конфліктних питань. Але чекати на радикальність у його діях не слід. Конституційний суд формувався за політичними ознаками й тому розколотий. Він шукатиме компромісні рішення. А це швидше відповідає інтересам парламентської більшості й уряду.
Чи є міцним союз "Нашої України" і БЮТу та чи становить він реальну загрозу для коаліції?
— Він уже став викликом і для антикризовиків, і для уряду. Тому з"явилися нервові й агресивні заяви з боку Кисельова, Волги та інших. Однак певні сумніви щодо міцності та перспектив союзу Ющенка і Тимошенко є. Вони подолали кризу у відносинах, але розбіжність інтересів зберігається. Якщо найближчим часом прагнення дострокових виборів не реалізують, перед союзом постануть серйозні проблеми. Союзники шукатимуть їх розв"язання через тимчасові домовленості з "регіоналами".
Можливо, Янукович і Ющенко усвідомлять, що подальша радикалізація політичної ситуації дестабілізуватиме економіку. Тоді вони напевне сядуть за круглий стіл і спробують ще раз домовитися. У такому разі союз БЮТу і НСНУ послабшає. Але сьогодні він вигідний обом сторонам. Для президента дуже важливо разом із Тимошенко протистояти антикризовій коаліції і не допускати загравань БЮТівців із коаліціантами.
У разі дострокових виборів єдиний неконфліктний варіант для союзників — створення єдиного виборчого списку. Якщо ж вони підуть окремо, то неминуче поновиться конкуренція між ними, боротьба за одні й ті ж групи виборців.
Наскільки правильним буде рішення президента очолити партію "Наша Україна"?
— Із правового погляду, він не зможе цього зробити. До того ж статус партійного лідера занижує його статус глави держави. Але Ющенко має лишитися для "нашоукраїнців" реальним лідером. Замінити його ніким. Лише Ющенко може згуртувати різні політичні, ідеологічні й регіональні угруповання в партії. Можливо, буде людина, яка виконуватиме функції повноважного представника президента на чолі "Нашої України". Можливо, нове керівництво буде представлено навіть двома або трьома особами.
Наскільки серйозною може бути позапарламентська опозиція — зокрема "Народна самооборона" Юрія Луценка?
— Він називає свій проект громадсько-політичним рухом і підкреслює, що це не партія. Але на вибори потрібно формувати партію чи блок. Швидше за все, Луценко розраховує на створення свого іменного блоку, ядром якого стане "Народна самооборона". Якщо буде наказ Ющенка, до нього приєднаються і "Наша Україна", й інші пропрезидентські сили.
У наявності сильної позапарламентської опозиції зацікавлений насамперед президент. Багато його союзників — поза парламентом. Серед них є значний прошарок депутатів місцевих рад. Цим ресурсом варто скористатися. Потрібно брати до уваги й те, що зростає кількість виборців, які не довіряють парламентським партіям. Більшість розчарованих — у помаранчевому таборі. Тому є сенс сформувати нову демократичну опозицію.
Коментарі