В одному мультику великі рекламні муляжі клоунів, політиків та інших "зірок" раптом ожили — і почали трощити все навколо. Проте щойно люди перестали думати про них, ті одразу ж безсило повалилися на землю. Виявилося, що це жителі міста наснажують їх своєю енергією.
Нинішні українські політики — такі ж рекламні монстри. Можливо, вони є непоганими трейдерами, рейдерами, колекціонерами чи секс-гігантами, але як державні діячі матеріал третьосортний. Керована ними держава остаточно перестала виконувати свої базові функції. Уже не контролює кордони та міграційні потоки, не стежить за якістю харчів та медикаментів, не забезпечує обороноздатності, економічної незалежності, правосуддя та соціальної справедливості. Тобто кинула людей напризволяще.
Політична діяльність цих рекламних монстрів — це суцільне шоу, імітація, ілюзія, пародія. До системної державницької діяльності вони неспроможні в принципі. Тому роблять те, що вміють: борються між собою за бюджетні гроші та землю, а в перервах піаряться в засобах масової інформації. Проводять фотосесії в затоплених водою селах, спускаються в шахти, доять корів, роздають медалі, літають на вертольотах і висловлюють на телебаченні турботу про народ, що катастрофічно вимирає. Вибори до органів влади ними остаточно перетворені на ринковий балаган.
Схема така. Спочатку олігархічні клани через підконтрольні ЗМІ розкручують із десяток перспективних політпроектів та "героїв майбутніх виборів". Згодом визначаються їхні рейтинги. На основі них складають ціни за місця в партійних списках. Розпродаж відбувається на закритих аукціонах — згідно з законами ринкової економіки.
Вибори остаточно перетворені на ринковий балаган
Для створення ілюзії передвиборчої боротьби через ці ж ЗМІ запускається "війна компроматів" і демонстративне обливання одне одного багнюкою. Очевидно, що це лише шоу. Якби було інакше, то публічні заяви про скоєні злочини завершилися б кримінальними справами, резонансними судами й ув"язненнями з конфіскацією накраденого.
Для відволікання людей від реальних проблем у масову свідомість вкидають "кістки", за які виборці мають гризтися між собою: НАТО, двомовність, міжконфесійні розбіжності, хто кого годує тощо. Витрачені на вибори гроші — це інвестиція, що має швидко окупитися й принести прибуток. Тому ті, що купили мандати, негайно включаються в "дерибан" країни з метою "відбити бабки".
Доволі швидко вся ця шкурна метушня починає викликати в людей блювотний рефлекс. Тоді розкручуються нові "герої нашого часу" і все починається спочатку. В результаті змінюються політпроекти, але не змінюються "елітні" фізіономії.
Як це зупинити? Та просто перестати звертати на них увагу, не живити цих енергетичних паразитів своїми емоціями, сподіваннями, страхами та малодушним вибором "меншого зла". Бо існує закон тяжіння: що сьогодні в наших головах, те завтра в нашому житті. Вболіватимемо за цих рекламних монстрів і братимемо участь у їхніх виборчих лохотронах — матимемо постійне відтворення балагану. Якщо будемо думати про державу нашої мрії, то неминуче сформуємо новий український світ.
2 
1
Коментарі