По 400–500 грн за рік заробили деякі обмінні пункти 2016-го, повідомили в Нацбанку.
"У низці компаній ще гірше — зафіксований збиток. Тоді заявлена різниця між курсом купівлі і продажу валюти у цих обмінних пунктах мала б бути мізерна — 1–2 копійки. Але всі розуміють, що обмін валют дає великі прибутки", — пише директор департаменту ліцензування НБУ Олександр Бевз на "Економічній правді".
— В Україні є кілька типів обмінних пунктів. Одні належать банкам, інші працюють з ними за агентськими угодами, треті належать фінансовим компаніям. Аби отримати збиток чи невеликий прибуток, їм треба взагалі не вміти працювати на валютному ринку, — коментує фінансовий аналітик Олексій Кущ, 42 роки. — Обмінники відображають не всі доходи. Держава цей ринок не контролює. Величезна його частина у тіні. Чорний ринок валюти становить близько 2 мільярдів доларів на місяць. На цьому отримують сотні мільйонів доларів чистого прибутку. І відрахувань у бюджет не платять. Тіньовий валютний ринок не живе без участі легальної банківської системи. Його контролюють і представники держорганів. Схема проста. Спершу відбувається відтік валюти з банківської системи на рахунки підставних юридичних осіб. Потім їх переводять у готівку і вливають на валютний ринок.
— Чорний ринок заробляє на спекуляціях, великій різниці між купівлею і продажем валюти. Тому зацікавлений у курсовій нестабільності і сприяє їй, — продовжує експерт. — Посилює негативні тенденції. І замість того, аби гривня впала на 50 копійок, падає на дві гривні. А тут кожна копійка — це знецінення доходів українців.
Липень і серпень для курсу гривні будуть сприятливими, говорить Олексій Кущ.
— Зараз ціни на сировину, яку продаємо за кордон, високі. Україна на третину збільшила експорт сільськогосподарської продукції — валюта йде на внутрішній ринок. Та восени почнемо закуповувати енергоресурси і гривня різко здешевшає. У кращому разі взимку підскочить до 30 за долар.
5 
1
Коментарі