— Сфера оборони має працювати без непорозумінь між керівниками, — каже президент 43-річний Володимир Зеленський. — Слід активізувати роботу і в Міністерстві оборони, і в Збройних силах. Від стосунків між керівниками залежить виконання майже всіх завдань. І підготовка державного оборонного замовлення, і робота з військовими на передовій, і їхнє забезпечення. Очікую від керівництва Міноборони та ЗСУ якіснішої взаємодії.
27 липня президент звільнив Руслана Хомчака з посади головнокомандувача Збройних сил. Обіймав її із березня 2020-го. На його місце призначив керівника оперативного командування "Північ" 48-річного Валерія Залужного. Хомчака перевели на посаду першого заступника секретаря Ради національної безпеки.
До оперативного командування "Північ" генерал-майор Залужний був начальником Об'єднаного оперативного штабу ЗСУ — першим заступником командувача операції Об'єднаних сил. 2017-го отримав посаду начальника штабу — першого заступника командувача військ оперативного командування "Захід" Сухопутних військ. У 2009–2012 роках командував 51-ю окремою механізованою бригадою. Навчався на загальновійськовому факультеті Одеського вищого об'єднаного командного училища. 2007-го з золотою медаллю закінчив Національну академію оборони України.
— Робота Хомчака на посаді головнокомандувача — провал. Наприклад, в Укроборонпромі розробляють ракети для фронту. З 19 підписів для їхнього запуску в серію бракує єдиного — Хомчака. Були скандали з його землею, квартирами. Компромату на нього нарили чимало, — каже речник волонтерської розвідувальної спільноти "Інформ Напалм" 33-річний Михайло Макарук.
— Він діяв за правилом "я начальник — ти дурак". Єдиний військовий, який почав погрожувати волонтерам. Хомчак відштовхував молодих освічених офіцерів, оточуючи себе підлабузниками. Бойові звільнялися з армії.
У нас досі не впроваджена військова доктрина. Провалена низка реформ армії, закупівля і тестування перспективних зразків озброєння. Корупція у Збройних силах набула колосальних розмірів. За Хомчака армія відкотилася назад.
Одночасно з його призначенням командувачем у березні 2020-го запровадили розподіл обов'язків. Створили посади начальника Генерального штабу та головнокомандувача Збройними силами. Останнього усунули від керування фінансовими потоками, що й породило конфлікт. Оголосив війну міністру оборони Андрієві Тарану. Однак програв її.
Залужний — бойовий офіцер. Зробив кар'єру не "по блату". Підвищив кваліфікацію під час війни. Закінчив університет "Острозька академія" за спеціальністю "міжнародні відносини". Має авторитет у війську. Його поважають ветерани й волонтери. Йому доведеться розгрібати завали після попередника. Має сформувати стратегію війська. На фронті все залежить від рішень командирів рот і бригад. Залужний — теж бойовий генерал, але з його призначенням війська не підуть одразу в атаку. Адже рішення про наступ приймає верховний головнокомандувач Зеленський.
Бойових офіцерів призначили на керівні посади
Володимир Зеленський призначив начальника Генерального штабу й командувача операції Об'єднаних сил. Ними стали генерал-майор 48-річний Сергій Шаптала й генерал-лейтенант Олександр Павлюк, 51 рік.
Шаптала народився в селі Костянтинівка в Черкаській області. Навчався в Київському вищому загальновійськовому командному училищі. Уперше керівну посаду отримав на початку 2013-го — став командиром 300-го Чернігівського окремого механізованого полку. Коли почалася російсько-українська війна, призначили командиром 128-ї гірсько-штурмової Закарпатської бригади, відомої як "Закарпатський легіон". Був учасником боїв за Дебальцеве. Дістав звання Героя України з врученням ордена "Золота зірка" — найвищої державної нагороди. Також отримав орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня. З 2017-го був першим заступником командувача ОК "Південь", а у квітні 2020 року очолив оперативне командування "Захід".
Павлюк родом із Новограда-Волинського Житомирської області. Закінчив Національну академію оборони України. З 1999-го по 2006 роки був командиром танкового батальйону, заступником командира бригади. Командував українськими миротворчими військами в Косово. 2010-го став командиром 24-ї окремої механізованої бригади ім. Данила Галицького. Вона брала участь у боях за Красний Лиман, Ямпіль, Закітне, Сіверськ, Лисичанськ, Хрящувате, Новосвітлівку, Луганський аеропорт. Згодом командував військами оперативного командування "Захід". Має ордени Богдана Хмельницького II і ІІІ ступенів, медаль "За військову службу Україні".
Коментарі