Чим саме займається Національне агентство з питань протидії корупції — реальною роботою чи "проїданням" бюджетних коштів і демонструванням "імпотенції" в питаннях, які вона мала б вирішувати? Експерти почали обговорювати це з початку осені. Тепер якість роботи НАЗК стала предметом широкої дискусії.
Прем'єр-міністр Володимир Гройсман на засіданні Кабміну 1 лютого розкритикував голову агенції Наталію Корчак і за провальну роботу, і за небажання звітувати за неї перед членами уряду.
— Я слухав вас майже 10 хвилин і нічого не зрозумів, — каже Гройсман.
Можливо, Корчак і хотілося за викладацькою звичкою відповісти "слухайте мовчки", але ж так можна й посади позбутися. Вона продовжує очолювати НАЗК, однак чи довго це триватиме? Надто багато неприємних питань постає до агенції.
Насамперед ідеться про нестабільну роботу системи електронного декларування. Вона майже "лягла", коли нею користувалися 100 тис. чиновників. Між тим у квітні число людей, яким слід буде заповнити е-декларацію, сягне двох мільйонів. Той, хто почне заповнювати декларації в березні, вочевидь встигне "проскочити". А от далі виникнуть проблеми з фіксацією даних. У результаті, за найскромнішими підрахунками, в день закінчення прийому декларацій не зможуть зареєструвати дані практично чверть чиновників. Держпідприємство "УСС", яке надає послуги захищеного доступу до мережі інтернет і впроваджує електронний документообіг, попереджало — реєстр може не витримати 2,5 млн декларацій.
То чим займається НАЗК? За минулий і цей рік бюджет агенції склав понад 1 млрд грн. Громадські активісти провели розслідування, в ході якого з'ясували — керівництво НАЗК, яке жодними гучними справами поки що не прославилося, отримує гігантські премії. Зокрема, Наталія Корчак виписала сама собі премію в розмірі 180 тис. грн. Керівництво НАЗК заявляє, працює під тиском. Однак активісти наголошують, в агенції поки що робили все, щоб уникнути тиску політичної еліти. І заради цього навіть підігрували їй. Керівництво НАЗК мало б право отримувати величезні зарплати, якби було суперефективне. Однак зараз антикорупційний орган, основним завданням якого є боротьба з корупцією, цю ж корупцію і породжує. А значить, дискредитує ідею створення НАЗК як такої.
Можливо, в агенції справді трудяться профі, які варті сотень тисяч гривень? То чому вони ніяк не можуть налагодити співпрацю з відомствами, з якими повинні взаємодіяти, як годинник? Скажімо, "фахівці" НАЗК, зазначають юристи, неспроможні правильно підготувати документи щодо перевірки електронних декларацій. Та й навіть неправильно оформлені документи не можуть подати вчасно. Порядки перевірки декларацій чиновників агентство повинно було розробити до кінця минулого літа. Однак глибокої осені агенція, за влучним порівнянням преси, розпочала "пінг-понг" із Мін'юстом.
У розроблених НАЗК порядках перевірки декларацій допущено ряд невідповідностей законодавству. Між тим Міністерство юстиції неодноразово заявляло: якщо документ не відповідає Конституції, законам і здоровому глузду, реєструвати його не можна. Адже як можна розглядати документ, якщо він фактично дозволяє чиновникам легально ухилятися від відповідальності, а співробітникам НАЗК отримувати можливості корупційного впливу на чиновників?
У порядків перевірки перспектива — туманна. Створено робочу групу, тривають обговорення, зустрічі, круглі столи. Член НАЗК Руслан Радецький заявив: "У кожного свої підходи до роботи. Як кажуть, два юриста — три думки". Цікаво, про яке розмаїття думок говорить Радецький, якщо йдеться про закон України, Конституцію і притягнення до кримінальної відповідальності топ-корупціонерів?
Стосовно перевірки декларацій чиновників до НАЗК теж є серйозні претензії.
За законом, її повинні проводити виключно члени НАЗК. Але агентство збирається задіяти осіб, не наділених таким правом. Порушенням експерти-правники вважають і той факт, що в порядку перевірки декларацій чітко прописано лише один із її напрямів — достовірність заявленої інформації. Між тим закон "Про запобігання корупції" передбачає ще три напрямки — точність оцінки, наявність конфлікту інтересів, ознаки незаконного збагачення.
НАЗК визначило термін перевірки у 180 днів із можливістю продовження ще на стільки ж. Це неприпустимо довгий період, на думку громадських активістів. А можливість призупиняти процес на невизначений термін може призвести до того, що перевірка триватиме нескінченно. На радість корупціонерам.
Агенція не змогла забезпечити головного — організувати автоматичний процес пошуку, перевірки й аналізу декларацій топ-чиновників. Перевірку "вручну" здійснюють громадські активісти. А просте розміщення декларацій на сайті НАЗК — це не є боротьба з корупцією. Особливо в країні, де суспільство вимагає реальних, а не декларативних кроків із покарання корупціонерів.
То в чому тоді сенс роботи НАЗК? На що виділяють бюджетні кошти? Масштабувати корупцію, щоб у ручному режимі керувати процесом перевірки декларацій? Здійснювати політичний тиск на перевірюваних? Імітувати антикорупційну діяльність?
Своєрідною відповіддю на ці питання можна вважати думку відомого блогера Карла Волоха: "Я бачу, НАЗК вийшло зовсім імпотентним. Хоча за наявності на чолі пасіонарних людей воно може бути дикою занозою в будь-якому місці у купи корупціонерів. Але щоб так було, треба хотіти цим серйозно займатися".
3 
1
Коментарі