Ексклюзиви
Пʼятниця, 17 вересня 2010 01:50

Нова русифікація буде з європейським обличчям

Після неодноразового анонсування проекту нового закону про мови, яким Партія регіонів збирається виконати передвиборну обіцянку про підвищення статусу російської мови, минулого тижня законопроект нарешті зареєстровано в секретаріаті парламенту. Подали його, задля демонстрації спільних намірів учасників коаліції, "регіонал" Олександр Єфремов, комуніст Петро Симоненко та "литвинівець" Сергій Гриневецький. Проте це лише трохи змінений законопроект покійного Євгена Кушнарьова, що його той, теж спільно з іншими депутатами коаліції, подавав наприкінці 2006 року. Тоді до його розгляду не дійшло, а якби й дійшло, то президент Ющенко однаково наклав би вето. Тепер ситуація змінилася: Янукович новий закон підпише, та й саме його ухвалення без санкції президента не відбудеться.

Поданий законопроект пропонує надати російській та півтора десяткам мов інших меншин статусу регіональних мов. За нинішніх умов "регіонали" могли б зробити російську мову навіть державною, але вирішили обмежити апетити. Не тільки через небажання морочитися зі змінами до Конституції: обраний статус також дозволяє подати розширення прав російської мови як дотримання ратифікованих міжнародних актів, зокрема Європейської хартії регіональних або меншинних мов. Єфремов заявив, що ухвалити цей законопроект коаліцію зобов"язує, зокрема, критика Ради Європи, яка не розуміє, мовляв, чому російська мова не посідає в Україні особливого становища.

Тепер посідатиме. Хоча документ буцімто спрямовано на забезпечення права вживати всі регіональні мови, реально він захищатиме й накидатиме передусім російську. Попри скромний статус, ця мова в багатьох регіонах і суспільних ділянках стане фактично рівною українській, а подекуди навіть набагато її перевершуватиме.

Утім, почну з позитиву. Заслуговує підтримки саме намагання нарешті ухвалити новий закон про мови, поклавши край явній невідповідності чинного, ще УРСРівського закону правовій і мовній реальності незалежної України. Досі влада не бачила потреби цього робити, принаймні поки не мала змоги ухвалити саме такий закон, як їй хотілося. Востаннє мовні законопроекти розглядали ще 2001 року. Але їх просто не поставили на голосування, аби депутати не схвалили того, чого, як вважали президент і спікер, не треба.

Крім того, в кількох аспектах поданий законопроект пропонує демократичніші підходи, ніж чинне законодавство. По-перше, він установлює досить чіткий критерій, яку мову на якій території може бути оголошено регіональною: якщо кількість носіїв мови на цій території становить не менш як 10% населення. Очевидно, що встановлений досі 50-відсотковий "поріг" чисельності групи (який до того ж стосується не мовної групи, а однойменної національної) демократичним не є, бо дозволяє вживати свою мову тільки більшості, але не меншості. Натомість пропонований 10-відсотковий мінімум дозволить зробити регіональною не лише російську мову в областях сходу та півдня, а ще й угорську на Закарпатті, румунську на Буковині та кримськотатарську в Криму. Крім обласного рівня, ці та інші мови можуть набути цього статусу ще й у багатьох районах та окремих населених пунктах.

Утім, щодо останньої мови можна мати сумнів. Адже чисельність носіїв пропонується визначати за переписними деклараціями не щодо рідної мови, а тієї, яку "людина переважно вживає". Хоча чисельність осіб, що вважають кримськотатарську мову рідною, становить, за останнім переписом, 11,4% населення автономії, набагато менше цю мову добре знають і щоденно вживають, особливо серед поколінь, народжених у вигнанні. Але вибір цієї мови як рідної якраз і означає бажання змінити цей прикрий стан — і держава має орієнтувати свою політику не на стан, а на бажання. Це саме стосується й мільйонів людей, що вперто називають рідною мовою українську, хоча вживають переважно російську.

По-друге, проект указує на обов"язок працівників органів державної влади й місцевого самоврядування вживати в усному та письмовому спілкуванні з громадянами ту мову, якою до них звертаються. Право відвідувача вибирати мову спілкування з владою та обов"язок чиновника поважати цей вибір є засадничим елементом демократичної мовної політики. На жаль, проект не закладає гарантій забезпечення цього права, яким була б чітка норма про обов"язок указаних осіб володіти відповідними мовами (тобто втрачати роботу в разі неволодіння) та обов"язок держави готувати кадри з потрібною мовною компетенцією.

Водночас у низці статей ідеться не про регіональні мови загалом, а конкретно про російську, якій надано такі самі права, як державній. Найважливішою з них є норма про обов"язковість вивчення обох мов в усіх школах країни. Тобто вивчення російської має бути обов"язковим не лише в Донецьку та Києві, де більшість людей знає її з дому й потребує на роботі, а й на Закарпатті та Буковині, де російську на переписі назвали рідною в кілька разів менше осіб, ніж угорську чи румунську. Навіщо змушувати тамтешніх людей учити російську, адже, крім державної мови, багато з них муситимуть знати й уживати регіональну?


Деякі статті проекту свідчать про намагання авторів по суті поставити російську мову в привілейоване становище навіть щодо української. Наприклад, у судочинстві буде дозволено "за клопотанням сторони процесу" провадити його регіональною мовою. Зрозуміло, що без застереження про право іншої сторони наполягати на державній мові переважну більшість процесів судді тих областей, де російська матиме регіональний статус, провадитимуть саме нею.

Право відвідувача вибирати мову спілкування з владою та обов"язок чиновника поважати цей вибір є засадничим елементом демократичної мовної політики

Щодо телебачення й радіо мінімальну частку мовлення й українською, й російською буде встановлено лише для державних загальнонаціональних мовців, а приватним і місцевим дозволено вибирати мову на свій розсуд. Разом зі свободою прийняття та ретрансляції телепрограм із сусідніх країн, це створить умови для того, щоб в інформаційному просторі України, а особливо південно-східних областей, панувала російська мова. А в кінематографі проект дозволяє показувати іноземні фільми будь-якою мовою "на замовлення дистриб"юторів і прокатників з урахуванням мовних потреб споживачів".

Буцімто зорієнтований на європейські норми закон відкриває шлях до повернення русифікації. Навряд чи проти його ухвалення протестуватиме Рада Європи чи інші міжнародні організації, надто на тлі явно недемократичних процесів в інших ділянках. Зупинити нову русифікацію можемо тільки ми самі — як зупинили кілька років тому молдовани, коли у відповідь на намір комуністичної влади зробити російську мову офіційною та обов"язковою в школах масово вийшли на вулицю.



У Грузії головна іноземна мова — англійська

Із нового навчального року, який у середу розпочався в Грузії, англійська мова стала головною іноземною у загальноосвітніх школах. Викладати її з другого класу запросили тисячу педагогів з англомовних країн. Інших іноземних мов на вибір навчатимуть із сьомого класу.

Російськомовні школи оптимізували, об"єднуючи по декілька в одну. Загальні предмети — історію, математику, фізику — читатимуть і російською, і грузинською мовами.

Дмитро ГАМАШ

Зараз ви читаєте новину «Нова русифікація буде з європейським обличчям». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

14

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 102
Голосування Андрій Шевченко залишить збірну України після Євро-2020?
  • 1) так, разом з італійськими помічниками перейде до "Мілана"
  • 2) ні, захоче зіграти як тренер на Кубку світу-2022
Переглянути
Погода