Серед основних завдань, що стоять перед нашою державою, — підвищення рівня життя громадян, подолання масштабного безробіття, створення робочих місць, збільшення зарплат і пенсій. Невирішення саме цих питань, разом із російською агресією, становить найбільші загрози для української незалежності й суверенітету. Ми ніколи не зможемо перемогти агресора, якщо у власному домі процвітатимуть розруха, тотальне зубожіння та недовіра людей до влади.
Саме тому вимагаємо невідкладного прийняття законопроектів, які хоч трохи послаблять накинутий владою зашморг на шиї українців. Зокрема, скасування оподаткування пенсій, подолання вето президента на законопроекти про вихід жінок на пенсію 55-річними, зниження ціни на газ для населення, реструктуризації боргів фізичних осіб.
Щодо останнього законопроекту. Обурений, що держава відмовляється вирішувати проблеми валютних позичальників. Хіба не держава має відповідати за діяльність уряду й Нацбанку, за їх провальну політику? Показовим є приклад Сполучених Штатів, річне зростання валового внутрішнього продукту яких становить 2,5%. Чому так відбувається? Бо 70% американського ВВП — це активні споживчі витрати громадян завдяки високим зарплатам і пенсіям. Тому цілком логічним є запитання: як Україна може розраховувати на зростання економіки, якщо наші громадяни сьогодні практично перебувають за межею бідності?
З цього приводу корисно нагадати українським політикам про пам'ятну дату — 98-річчя бою під Крутами. Саме ця подія засвідчує, що Україну губить не стільки зовнішня агресія, як внутрішній розбрат. Сьогодні ситуація аналогічна: у тому, що люди жебракують, винен не Путін, а влада, дії якої призвели до такого. Людям потрібно дати гроші, роботу й перспективу — тоді не буде внутрішнього розбрату. Переконаний, Україна потребує радикальної зміни економічної політики й реальних реформ, а не їх імітації.
Окрім економічних і соціальних проблем, потребують нагального вирішення питання реформування судочинства й ті, що стосуються нашої державності і збереження цілісності України.
Так, підписані президентом України зміни до закону про регламент, якими фактично порушили процедуру внесення змін до Конституції, прописану в Основному законі, насправді є легалізацією особливого статусу Донбасу та реалізацією плану Путіна щодо федералізації країни. Погоджуюся з експертами та фахівцями, які наголошують — депутати, що голосували за зміни до регламенту, насправді скасували Конституцію. Тому мають нести за це персональну відповідальність.
Ще одним важливим питанням є зміни до Основного закону в частині судочинства. Днями Конституційний суд визнав їх такими, що відповідають Конституції України. Проте ми стверджуємо (і так само вважає суддя КСУ Микола Мельник) — ці зміни не реформують судову систему, а навпаки — створюють умови для ручного управління президентом судовою гілкою влади і консервують корупцію. З огляду на це, Радикальна партія підготувала альтернативний проект судової реформи, яким передбачено звільнення усіх суддів та прокурорів, адже нині саме такою є головна вимога суспільства.
Звертаючись до колег по парламенту, закликаю їх припинити обманювати суспільство, імітуючи реформи і зберігаючи корумповану систему, яка раніше виконувала замовлення режиму Януковича, а тепер служить нинішній владі. Аби не бути голослівним: шестеро суддів, які змінювали Конституцію 2010 року на догоду Януковичу й відповідальні за узурпацію ним влади, продовжують здійснювати конституційне правосуддя. Чи може сподіватися проста людина на верховенство закону за таких умов?
Питання це більш риторичне, адже ні закону, ні справедливості в Україні ми так і не побачили за два роки після Революції гідності. Тому радикальні політичні, економічні, соціальні зміни в Україні, як ніколи, на часі.
3 
1
Коментарі