Тепер уже можна остаточно стверджувати: молочний ринок Росії для нас значною мірою втрачено. Навіть якби сусіди повністю зняли запроваджену в січні заборону на ввезення української молочної продукції, все одно повернути вітчизняним переробним підприємствам колишні обсяги експорту малореально. Російська ніша тепер заповнена сирами з Білорусі, Німеччини, Балтії та Голландії. І, звісно, самої Росії.
На словах у Міністерстві аграрної політики ще продовжують вірити в поновлення втрачених позицій. Але практичні кроки Києва в намаганні домогтися скасування заборони все більше нагадують гру на публіку. Останній прорив стався ще навесні: тоді шість наших переробних підприємств одержали з боку Росії "добро" на експорт своєї продукції. Після цього нічого не змінилося. Лише офіційні зустрічі, перемовини із заявами замріяного аграрного міністра напередодні них. У заявах — райдужні перспективи, розповіді про можливе відкриття ринку для 10–12 заводів. У підсумку — нічого.
Торік 112 тисяч тонн сиру купили росіяни
Втрата такого масштабного ринку передусім відчутно вдарила по підприємствах галузі, пройшлася ланцюговою реакцією по селянах і відгукнулася на гаманцях споживачів.
Наші експортні можливості до запровадження санкцій вражали. Приміром, експорт твердих сирів із 31 тис. т 2001-го збільшився до 116 тис. т 2005-го. Із них торік 112 тис. т купили росіяни. Тепер наші аграрні чиновники таку орієнтацію майже виключно на російський ринок називають помилкою. Хоча переробників можна зрозуміти: ринок Росії їх цілком влаштовував через свою ємність. Цього року тих-таки твердих сирів українці збиралися продати в Росію на 20,3% більше, ніж минулого. Вершкового масла — на 7%. Але цього не сталося.
Відразу після запровадження ембарго вітчизняні заводи прогнозовано знизили закупівельну ціну на молоко від населення до 50–55 коп. за літр. Пояснювали це умовами для повернення на російський ринок. Мовляв, сусіди не купуватимуть продукцію, вироблену з видоєного вручну молока. У свою чергу селяни почали масово вирізати збиткових корів. Процес набув вражаючих масштабів. За рік череда на подвір"ях скоротилася майже на 10%.
У результаті ні ринку, ні корів. І тепер ситуація для молокозаводів докорінно змінилася. Адже о цій порі щорічно спостерігається сезонне зниження надоїв. І тепер заготівельники змушені їздити від села до села, наперебій піднімати ціну — треба хоч чимось заповнити виробничі потужності. За літр молока селянам дають уже гривню, подекуди навіть 1 грн 40 коп. На оснащених доїльними залами великотоварних фермах молоко може коштувати й 1 грн 80 коп. плюс доставка. Цим зокрема пояснюється подорожчання останнім часом масла, сиру та інших молокопродуктів у крамницях.
А у високих аграрних кабінетах переробників молока закликають терміново переорієнтувати свій експорт від Росії до Західної Європи та країн Азії й Африки. Хоча, напевне, навіть там розуміють: легше сказати, ніж це зробити.
3 
1
Коментарі