Ексклюзиви
Вівторок, 21 листопада 2017 00:20

Навіщо головний терорист зателефонував своїм бойовикам

У Донецьку минулого тижня задзвонив телефон. У Луганську — також. Хто телефонував в українські міста, тимчасово захоплені терористами? Слон. Невгамовний слон, який, вдершись до міжнародної посудної лавки, примудрився розбити навіть те, що здавалося невразливим.

Пускають слона нині мало куди. Тварина хоча й авторитетна за габаритами, проте більш придатна для руйнування — що й робить по всіх планетарних усюдах. Кликати слона туди, де треба щось залагодити, — це погіршувати ситуацію. Світ це усвідомив і прагне обходитися без кремлівського вайла.

Навіть проблему корейської ядерної загрози, що має товсті російські корені, лідери Китаю і США розглядали нещодавно без участі Кремля.

Щоправда, покликали у В'єтнам на представницький форум, ще й обіцяли слово дати — проте обмежилися вечерею за дальнім столом. Тож слона й серед загалу країн ніхто не вшанував. Трохи змилосердився Дональд Трамп, але не настільки, аби було про що говорити.

Ситуація — не позаздриш. Канцлер Німеччини Анґела Меркель нікуди не кличе, та й за зраду на користь України ще не вибачилася. Президент Франції Еммануель Макрон до Москви не поїде — досі сміється над тим, як київську княгиню Анну він намагався зробити московкою. Зібрався подзвонити прем'єр-міністрові Великої Британії, а та наче відчула. Осмикнула з-за Ла-Маншу: ми за вами стежимо і не дозволимо надалі "підривати вільні суспільства".

Кому тут зателефонуєш — так, щоб з того боку трубку взяли? Крім Захарченка з Плотницьким нікого тієї днини кремлівський незграба не згадав.

Отже, минулого тижня кремлівський верховода вперше за час розв'язаної проти України війни вийшов на пряму розмову з лідерами терористичних угруповань. Привід обрали максимально вигідний: звільнення полонених. Але не заради них зважився Путін на принизливі контакти. Мав на меті стократ важливіше для себе.

Сполученим Штатам, які от-от візьмуть під контроль його особисті й найближчого оточення немислимі мільярди, він вирішив продемонструвати дієву готовність до компромісу. Європі — реальні кроки в реалізації Мінських домовленостей. Україні — гуманізм та власний приклад, що заради життя своїх громадян президентові країни не гріх піти й на переговори з озброєними само­званцями.

Водночас у показовий демарш Кремля закладено погрозу. Публічно заговоривши з терористами, Путін зробив крок до їхньої легалізації. Натякнувши: наступним може бути визнання Московією так званих республік і перетворення окупованого Донбасу на тліючий конфлікт у центрі Європи.

Якими можуть бути наслідки телефонної розмови головного терориста світу зі своїми бойовиками?

Є впевненість, що відбудеться обмін полоненими і наші мученики повернуться додому.

Незаперечно, що цей факт із максимальною вигодою буде використано Володимиром Путіним під час президентської гонки в РФ, а його кумом Віктором Медведчуком — в Україні.

Але повернути довіру Заходу загалом і США зокрема кремлівському брехуну не вдасться. Після зухвалого руйнування усталеного порядку та численних спроб підірвати демократичні засади, на яких стоїть нинішня цивілізація, все, що каже і робить Путін, сприймається як елемент гібридної політики і війни Кремля проти світу.

Зараз ви читаєте новину «Навіщо головний терорист зателефонував своїм бойовикам». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі