Для української економіки 2009 рік буде дуже важким. Таких суттєвих проблем, як маємо, Україна не переживала з кінця 1990-х. Це не означає, що попередні вісім років економічного зростання зникнуть, як роса на сонці. Проте криза безумовно погіршить матеріальний стан багатьох українців.
Основна проблема вітчизняної економіки — її відкритість. Популярним є анекдот: пролітаючи над Україною, світова фінансово-економічна криза дивується — а хто ж це все накоїв, якщо мене тут не було? Хоча політичні скандали й додають турбот, проте не вони є основою кризи.
Тепер поглиблення кризових явищ у фінансовій системі та світовій економіці означатиме подальше скорочення українського експорту й малу доступність до зовнішніх коштів. Це визначатиме економічну динаміку 2009 року: за прогнозом Міжнародного центру перспективних досліджень український ВВП зменшиться на 5,5% — вперше з 1999-го.
Скорочення попиту торкнеться більшості галузей. Орієнтоване на експорт виробництво скорочуватиметься через менше споживання в світі металів і продукції хімічної промисловості. Це своєю чергою позначиться на суміжних галузях — видобувній промисловості, енергетиці, торгівлі й транспорті. Бо менший випуск металу означає менший попит на вугілля та залізну руду, менші перевезення всіх цих товарів залізницею тощо. Відсутність кредитів з-за кордону, що слугували суттєвим джерелом притоку коштів як для банківської системи, так і для приватного сектору в цілому, призведе до скорочення виробництва в галузях, що останніми роками залежали від кредитування. Зокрема, в будівництві та роздрібній торгівлі.
ВВП зменшиться на 5,5 відсотка — уперше з 1999 року
Зниження зарплат, неоплачувані відпустки, менша кількість робочих днів або робочих годин і звільнення працівників спричинить падіння внутрішнього попиту. Найсуттєвіше скоротиться він на речі, без яких певний час можна існувати з найменшими втратами: автомобілі й товари тривалого вжитку. Водночас на відміну від експортно орієнтованих галузей подорожчання імпорту створить умови для заміщення його вітчизняними товарами в деяких секторах, зокрема в харчовій та легкій промисловості. Але самі по собі ці галузі не здатні витягнути самотужки решту економіки.
На початок 2009 року припаде апогей ослаблення гривні. Це пов"язане як із нерівномірним обсягом імпорту впродовж року — взимку ми потребуємо значно більше енергоносіїв — так і з необхідністю виплат за зовнішніми позиками у першому кварталі. Згодом обсяги імпорту мають починати скорочуватися і попит на долар зменшиться. Наприкінці 2009-го долар коштуватиме майже стільки ж, як і на його початку: тобто 7,7–8 грн.
Інфляція хоча й уповільниться порівняно з 2008 роком, але лишатиметься високою — за 2009-й набіжить16%. Основними причинами зростання цін будуть послаблення гривні щодо валют основних торговельних партнерів та підвищення адміністративно регульованих тарифів. Зокрема, на муніципальному транспорті та в житлово-комунальному господарстві. А послаблення гривні призведе не лише до зростання гривневої ціни імпортних товарів, але й до подорожчання товарів вітчизняного виробництва, у яких використовується імпортна сировина. Водночас зростання цін на продовольчі товари, що було основною причиною інфляції 2007–2008 років, матиме значно менший вплив на загальну картину.
2 
35413
Коментарі