Ексклюзиви
Середа, 27 лютого 2008 17:38

Найбільше незадоволена Тендерною палатою місцева влада

  Володимир Лаба: ”Коли почали перевірку місцевих органів, нас звинуватили у виконанні замовлення”
Володимир Лаба: ”Коли почали перевірку місцевих органів, нас звинуватили у виконанні замовлення”

Голова правління Тендерної палати України Володимир Лаба, 42 роки, вважає, що в разі повернення до "Закону про держзакупівлі" зразка 2004 року безконтрольними стануть 120 мільярдів гривень.

Чому триває боротьба довкола "Закону про держзакупівлі"?

— Найбільше незадоволення Тендерною палатою виникає саме тоді, коли ми починаємо активно зустрічатися з пресою. Хтось перекрутив факти і довів до президента інформацію у спотвореному вигляді. Комусь вигідно відсторонити ТПУ і попрацювати в закритому режимі — щоб ніхто не контролював, не висвітлював і не показував, що діється в цій системі.

Тендерна палата як громадська організація не підпорядковується урядові. На неї не впливає та чи інша політична сила. Навіть те, що ми направляємо матеріали до прокуратури і МВС, порушників не лякає. А от те, що всі матеріали оприлюднюємо на прес-конференціях, у пресі й Інтернеті, їх дратує.

Наприкінці минулого року зупинили процедур закупівель на 18 мільярдів гривень. Ці кошти залишилися в бюджеті. А нас  звинуватили в гальмуванні процесу закупівель. Але я впевнений, що на етапі зміни керівництва уряду і міністерств та структурних підрозділів ішло масштабне й прискорене використання коштів.  Запитував міністрів у січні, чи відкликані наші матеріали. Вони сказали, що ні, бо порушення при держзакупівлях підтвердилися, і тепер оголошуватимуться нові аукціони.

То чи треба змінювати "Закон про державні закупівлі"?

— Ми — за зміни. Але цивілізовані, які приведуть до ефективнішого й економнішого використання коштів бюджету. Я проти повернення до закону 2004 року або виведення з-під його дії державних і комунальних підприємств. Адже тоді керівники розпоряджатимуться коштами одноосібно. А це близько 120 мільярдів гривень на рік у масштабах країни. Для порівняння: підконтрольні кошти бюджетних організацій складають 50–60 мільярдів. Звичайно, і в міністерствах бувають зловживання, але вони мінімізовані, бо на кожній ланці присутній контроль.

Розуміємо, чому мери й керівники місцевих органів за повернення старого закону. Бо це дає їм широкі можливості використовувати кошти через комунальні підприємства, а далі — різні фірми й приватні структури, що належать кумові, братові, сватові... Нині діє норма про пов"язаних осіб, і тендер може виграти підприємець з іншої місцевості, якщо запропонує кращі умови.

Ми розуміємо, чому мери за повернення старого закону

Представники місцевої влади скрізь кричать, що дії ТПУ мало не паралізують їхню роботу. Але це не так. Ми скасували менше п"яти відсотків процедур — коли були порушення.

Чи не стає Тендерна палата лобістським органом унаслідок входження до її правління народних депутатів із різних політичних сил?

— Саме це й виключає лобіювання. У нас немає лобізму чи одновекторності. Ми контролюємо дії всіх причетних до тендерних процесів. Коли розпочали перевірку місцевих органів, нас звинуватили у виконанні замовлення. Хоча ми обрали для перевірок Дніпропетровськ, Донецьк, Чернівці, Тернопіль, які є вотчиною різних політичних сил. Перевіряли розпорядників коштів, які є ставлениками всіх основних партій.

Ваша активність співпала із призначенням на посаду прем"єра Юлії Тимошенко.

— Свої висновки щодо порушень у Мінтрансі, Укрзалізниці, Укравтодорі, у сферах газу і нафтопродуктів ми проводили ще торік улітку. А коли відбулася зміна уряду і Юлія Тимошенко оголосила антикорупційний аудит, ми теж ухвалили рішення взяти в ньому участь. Більше того — після мого звернення наших представників було включено до складу Міжвідомчої комісії з перевірки "Нафтогазу".

Уряд погодився прийняти нашу допомогу, і ми сьогодні працюємо разом із контролюючими органами. Після зміни уряду я повторно направив усі матеріали про виявлені зловживання президентові, прем"єру, генпрокурору, до СБУ, МВС, міністрам.

Які найбільші зловживання у сфері держзакупівель виявлено за минулий рік?

— Торік ми перевірили понад 28 тисяч процедур держзакупівель. Виявили грубих порушень закону на суму 166,5 мільярда гривень. До правоохоронних та різних органів влади спрямовані приписи на усунення порушень на 92,5 мільярда.

Так, по Міністерству вугільної промисловості незаконно використано державних коштів на 276,2 мільйона гривень, по Мінтрансу — на 1,024 мільярда, зокрема по Укравтодору — на 900 мільйонів, по "Нафтогазу" та підпорядкованим підприємствам — на 4,65 мільярда.

Найголовніші порушення — це проведення фіктивних тендерів, монополістичні змови учасників, просування "своїх" фірм, кумівство, процвітання системи хабарництва і "відкатів".

Також розповсюджена практика закупівлі товарів, робіт і послуг за цінами, що значно перевищують існуючі на ринку. Скажімо, Міністерство вугільної промисловості протягом 2007 року в одного виконавця закупило обладнання для шахт на 483,2 мільйона гривень. Із них на 155,8 мільйона придбано продукції за завищеними цінами.

Фракція БЮТ погодилася повернути тендерне законодавство до стану 2004 року. Які можуть бути наслідки?

— Це однозначно призведе до збільшення кількості фактів зловживань державними коштами. Крім того, після внесення таких змін громадськість навіть не матиме змоги отримати достовірну інформацію щодо реальної ефективності та раціональності використання цих грошей на всіх рівнях.

Зараз ви читаєте новину «Найбільше незадоволена Тендерною палатою місцева влада». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода