Податковий кодекс ускладнює роботу малим і середнім підприємцям, вважає виконавчий директор Європейської бізнес асоціації Анна Дерев'янко, 34 роки. Ця організація об'єднує понад 800 міжнародних компаній, що працюють в Україні.
Чи відбуваються реформи, про які говорять в уряді?
— Реформи можуть щось покращувати, а можуть просто міняти форму чи правила ведення підприємництва. От ухвалили новий Податковий кодекс — змінили форму. Загальну ситуацію це не поліпшило. Податковий кодекс реально обтяжує нині малий і середній бізнес, водночас залишаючи можливості оптимізації податків для великого.
Звісно, є там і позитивні речі. Але бізнес не отримав досить часу на підготовку до таких змін. Тому бухгалтери роблять тепер помилки, податкова їх за це карає. Методи втілення кодексу викликають багато нарікань із боку бізнесу.
Подібне може статися й із земельною реформою. У законопроекті "Про ринок землі" є конструктивні, давноочікувані речі. Але ж закон ухвалять у жовтні, потім його має підписати президент. Отож для бізнесу й людей залишаться листопад-грудень на підготовку до нових реалій. Двох місяців явно недостатньо, щоб провести ефективну роз'яснювальну кампанію. Розповісти, що реформа несе корисного, що можна буде робити, а чого ні.
Поспішають, а потім починається перегляд ухвалених законів. Он до Податкового кодексу недавно внесли зміни, зараз готують ще одну порцію. То навіщо було влаштовувати гонку, а тепер усе переробляти?
Що думаєте про Закон "Про державні закупівлі", який ухвалили ніби як дуже добрий, а потім теж почали змінювати?
— Зміни законодавства завжди продиктовані чиїмось інтересом. Якщо бізнесу або суспільства — це нормально. Але дуже погано, коли цей інтерес індивідуальний. Ухвалення змін, які йдуть у розріз із суспільним інтересом, на совісті можновладців. Думаю, із законом про держзакупівлі історія розставить усе по своїх місцях, і згодом таким діям буде дано об'єктивні оцінки.
Можновладці багато говорять про боротьбу з корупцією. Бізнес відчуває її наслідки?
— Справді, якщо послухати промови й заяви, то в Україні відбувається масштабна антикорупційна кампанія. Те ж саме щодо вдосконалення судової системи. Але на практиці ніякого покращення немає. Навпаки, бізнесмени скаржаться на посилення хабарництва. І це при тому, що є справді позитивні зрушення в податковій сфері та роботі митниці.
У нас люди й бізнес працюють на державу, а мало би бути навпаки. Так, як у розвинених країнах. Там уряд, державний апарат допомагають бізнесу виконувати закони. Фактично, обслуговують підприємців, щоб ті могли нормально платити податки, створювати робочі місця, інфраструктуру. У нас же бізнес щодня має доводити, що він нормальний і прозорий. І зрушень у цьому немає.
Часом із промов складається враження, що майбутня зона вільної торгівлі з Євросоюзом враз змінить реальність в українському бізнес-середовищі. Погоджуєтеся?
— Вона, швидше, буде потужним інструментом, який відкриє величезні можливості для українських експортерів. Звісно, є певні ризики, адже бізнес повинен бути при цьому конкурентоспроможним. Він має пристосуватися до нових реалій, перейти на вищий щабель розвитку — тоді отримає користь від зони вільної торгівлі з ЄС. У цьому сенсі дуже важливо покращити ситуацію з корупцією та судочинством. Інакше угода належним чином не працюватиме. Так, як не працюють у нас багато непоганих законів.
Без мінімізації хабарництва і чесних судів угода не матиме сенсу?
— Матиме. В угоді про асоціацію з ЄС, частиною якої буде угода про вільну торгівлю, зафіксують зобов'язання України щодо покращення інвестиційного клімату. А це й реальна боротьба з корупцією, зменшення бюрократичних перешкод, покращення судової системи. Отож бізнес зможе використовувати угоду, щоб тиснути на владу, домагатися виконання обіцянок. Так само, як і європейські структури.
Європейську бізнес-асоціацію залучали до переговорів щодо угоди про вільну торгівлю?
— Ми багато неформально спілкувалися з переговорною командою ЄС. Наголошували на тому, що турбує європейський бізнес в Україні й продовжуємо це робити. Наш діалог з європейськими переговірниками прозорий і відкритий. Часто вони самі зверталися за консультаціями.
Українській стороні також передали свої міркування щодо того, що слід відстоювати на переговорах. Але якогось активного діалогу не вийшло. Великої зацікавленості у спілкуванні з бізнесом із боку українських переговірників ми не відчули.
1 
1
Коментарі
4