Минуло 20 років відтоді, коли зруйнували Берлінську стіну. Мур роз"єднував не лише німецький народ, а й усю Європу. Бо він є тільки метафорою тієї залізної завіси, яка півстоліття була фронтом протистояння двох політичних та економічних систем.
Особливо щиро цю подію святкують у Німеччині. Не менше радіють й інші старі-нові європейці — поляки, угорці, чехи, словаки, румуни, болгари. Та й наші колишні "співкамерники" — естонці, латвійці та литовці. Вони завжди відчували себе європейцями. Після розвалу комуністичного блоку ці народи скористалися всіма можливостями, які перед ними відкрилися. І мова не тільки про формальний вступ до Європейського Союзу чи НАТО, а про глибинну перебудову суспільств і економіки. Формальне членство було тільки шансом змінитися і досягнути більшого добробуту та безпеки. Утім, насамперед від "дружньої", як завжди, Росії.
Я живу біля українсько-польського кордону. 1990-го ми були в однаковому стані. Дороги так само розбиті. Економіка так само застаріла.
За 20 років ситуація з того боку кордону радикально змінилася. Дороги, як у Німеччині, ошатні хатки ростуть, як гриби, розвивається різного рівня підприємництво, початок опалювального сезону не є загальнонаціональною проблемою. А грип не є ні трагедією, ні предметом політичних спекуляцій. Люди живуть просто і гідно.
В Європі у джипах їздять лише фермери
Натомість, перетинаючи український кордон, попадаєш у царство свободи. Можеш їхати куди завгодно — бо ж дороги немає: що асфальтом, що полем — усе одно. "Крутіші" валять по бездоріжжі у джипах. До речі, вони з"являються тільки за нашим кордоном. В Європі у джипах їздять лише фермери.
І так — у всьому. Зате ми зберегли тверді симпатії та принципи. Боронь Боже уразити Росію! Боронь Боже заїкнутися про НАТО чи Чорноморський флот! Про Європейський Союз говори не говори — це справа нереальна. Крім Ющенка та Гриценка, здається, кожен кандидат на президентську посаду чимдуж побіг до Москви по "благословєніє".
Ми успішно профукали ці 20 років. А тепер скиглимо, щоб нам така економічна потуга, як Словаччина, підкинула кількасот тисяч марлевих масок. Доріг немає. Благенький грип косить народ, наче бубонна чума. Косить і коситиме. Як не грип, то СНІД, як не свинячий, то пташиний. Народ, який за 20 років так і не визначився, чого ж він нарешті хоче і куди рухатися, нічого не отримає.
4 
1
Коментарі
2