Пʼятниця, 13 грудня 2019 06:00

Міжнародний спорт покарав не Росію, а себе

Автор: ВОЛОДИМИР КАЗАНЕВСЬКИЙ
 

Як покарати розбишаку, який погано поводиться в поважній компанії? Правильно — не пускати його до цієї компанії. Це тоді, коли порушника справді хочуть покарати. Коли ж потрібно лише зобразити покарання, водночас не втратити доходів від хоч і хамовитого, але щедрого відвідувача, хулігану заборонять приходити до товариства в офіційному костюмі. Наступного разу він прийде не у фраку, а у спортивних штанях. У них буде ще зручніше бешкетувати.

Приблизно так виглядає "суворе покарання", яке отримали російські спортсмени й тренери за систематичне вживання допінгу з відома та згоди керівництва держави. Всесвітнє антидопінгове агентство 9 грудня відсторонило Росію від усіх міжнародних змагань на чотири роки. Ми вже бачили змагання легкоатлетів, де "сірі чоловічки" без прапора й гімну виступають і виграють медалі. Те ж було торік на зимових Олімпійських іграх у Кореї.

Чи є подібне "відсторонення" справжнім покаранням для Росії? Відповідь очевидна — чхати вони хотіли на ті прапор і гімн. Колись спортсмени з СРСР були єдиними у світі, чий гімн на міжнародних змаганнях виконували без слів. І нічого — клопоту менше. Ба більше — за впійманих на допінгу російських "сірих чоловічків" тепер відповідатиме не Росія, а ті, хто допустив цих "безпрапорних" спортсменів до змагань.

Міжнародний спорт насправді покарав не Росію, а самого себе. Адже "картинка" змагань, де виступають якісь "нелегали", стане заздалегідь менш привабливою. І тому вже за рік-другий, а може, й раніше, ті ж самі міжнародні федерації шукатимуть способи, аби достроково офіційно повернути до змагань росіян разом з їхніми щедрими спонсорами.

Прецедент був. Коли 1980 ро­ку країни Заходу бойкотува­ли Олімпійські ігри в Москві на знак протесту проти радянської агресії в Афганістані, спортсмени Великої Британії та Італії обійшли цей бойкот. Приїхали до Москви делегаціями не своїх країн, а національних олімпійських комітетів.

Насправді "відсторонення" російських спортсменів виглядає так само, як і санкції Заходу проти Росії у відповідь на розв'язану війну проти ­України. Ніби діють, а ніби й ні — з ними навчилися жити. Чи могло бути інакше? Судити про це нам не випадає. Україна, що є жертвою російської агресії, поводиться так, що соромно перед світом. Українські спортсмени, всі ці усики, ракицькі, тимощуки, залюбки їдуть до країни-агресора, хто на час, хто на довше. І ніхто їх у нас за це офіційно не лише не карає — навіть не засуджує.

Не хочеться давати поганих прогнозів, але є історичний прецедент. Погодившись поїхати на ігри Олімпіади 1936 року до Берліна, західні країни наблизили час, коли ці Ігри припинили через світову війну. Не хотілося б, щоб історія повторилася. Поки що, у випадку з "відстороненням росіян за допінг", вона повторюється як фарс. Але й від трагедії ніхто не застрахований.

Зараз ви читаєте новину «Міжнародний спорт покарав не Росію, а себе». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода