У всій Європі стартував футбольний сезон. Національні чемпіонати, Ліга чемпіонів, відбірні матчі національних команд до Євро-2008 зроблять наступні три місяці надзвичайно насиченими цікавим футболом. Серед цієї круговерті знайшлося місце й іншим футбольним подіям. Наступного тижня у Києві з інтервалом в один день пройдуть благодійний "матч зірок", який організував Андрій Шевченко, і товариська гра між "Динамо" та "Міланом" на честь 80-річчя київського футбольного клубу.

І все було б добре, якби ці "виставкові" ігри не збіглися зі справжнім футболом. До якого обидві київські футбольні події мають досить далекий стосунок. Ювілейні та благодійні футбольні матчі — абсолютно окрема галузь діяльності, і дуже добре, що такі матчі поступово приживаються в Україні. Це — ознака цивілізованості держави. І те, що до обох київських благодійних матчів причетний Андрій Шевченко, теж прекрасно! Чому не скористатися всесвітньою популярністю заради благодійності?

Але все це, зізнаємось, не зовсім футбол. Це швидше акція, в якій ані клас гри, ані результат не мають жодного значення. Виходячи на поле в таких іграх, футболісти, й не тільки вони, поводять себе, швидше, як на сцені. Не будемо ж ми чекати футбольної майстерності від боксерів Кличків!

Слави Шевченка вистачить ще надовго

Як не прикро це звучить щодо Андрія Шевченка, у таких іграх беруть участь в основному ті футболісти, у яких є досить вільного часу. Носії гучних імен, які у справжньому футболі вже не на перших ролях. Коли Шевченко був лідером італійського "Мілана", у нього навіть на офіційні ігри за національну збірну України, в якій він — капітан, не завжди вистачало сил і часу. Тепер, коли Андрій навіть не запасний гравець англійського "Челсі", у нього досить часу і на збірну України, і на благодійність. Таке життя, нічого не зробиш! Як би не грав у футбол Андрій Шевченко, його слави вистачить ще надовго. Не на один десяток ювілейних і благодійних матчів, куди колишнього володаря "Золотого м"яча" із задоволенням запрошуватимуть.

Коли ж починаються розмови про повернення Шевченка до "Динамо" — а вони віднедавна тривають, — видається, що хтось переплутав сцену з футбольним полем. Одна річ — запросити видатного і заслуженого футболіста на благодійний матч, інша — повернути його в діючу команду, яка збирається вести не благодійну, а справжню гру в Лізі чемпіонів. Хоча, дивлячись на гру, яку показують нині куплені за великі мільйони новачки київського "Динамо" та "Шахтаря", починаєш задумуватись саме про благодійність, якою займаються президенти цих клубів, витрачаючи шалені гроші на далеко не найсильніших футболістів. А хочеться таки не благодійності, а футболу. Справжнього футболу!

×