Старший радник "Альфа-Банку", колишній міністр економіки 56-річний Роман Шпек вважає, що при проведенні реформ влада недостатньо взаємодіє з народом.
Як Україні потрапити у 20 найрозвиненіших країн?
— Спочатку слід порахувати, якою має бути ефективність економіки, енергомісткість промислового виробництва, валовий дохід на людину. 4–5 відсотків щорічного приросту ВВП не дають можливості реалізувати визначену президентом мету. Темп зростання має бути не менше 8–11 відсотків. За рахунок державних інвестицій цього не досягнути. Польща зараз на 22-му місці. Треба рівнятися хоча б на неї. Слід підвищити інституційну здатність уряду, розвинути ринкову інфраструктуру, проводити структурні реформи.
Провести понад два десятки реформ можливо за один президентський термін?
— Проблема України в тому, що наші політики завжди намагалися зробити щось до виборів. Вибори проходять кожні два роки, і ми ніяк не змогли розпочати системних перетворень. Державний діяч має думати не про свій термін, а про державу.
Чому ідея реформ зустрічає опір громадян?
— У Комітеті з економічних реформ є досить авторитетні і фахові люди. Громадянам слід ставитися до реформ доброзичливіше і терпеливіше.
Єдине, чого досі не зробила влада — не переконала суспільство, що без змін держава не матиме майбутнього. Їй бракує взаємодії з громадою і бізнесом. А боротися з власним народом є не ефективно. Треба зробити його прихильником перетворень. Але урядовці і відповідальні за певні напрямки шукають причини, як не робити перетворень. Придумали вираз "непопулярні реформи". Треба говорити "вкрай необхідні". Якщо проводитимемо реформи пізніше, то за гірших обставин. Однією з таких може бути ситуація, коли перервемо співпрацю з Міжнародним валютним фондом.
В уряді кажуть, що можуть обійтися без кредитів МВФ.
— Поки приплив валюти до України вищий, ніж відплив — через інвестиції, міжбанківські кредити, перекази з-за кордону. Але валюта може так само швидко вийти з країни.
Співпраця з МВФ гарантує продовження реформ. Іноземні рейтингові агентства краще оцінюватимуть ситуацію в державі. Тож закордонні банки даватимуть кредити на кращих умовах. Це також матиме позитивний вплив на поведінку вкладників — зростатимуть внески на депозитах.
Можна назвати реформою підвищення комунальних тарифів?
— В Україні споживання води на людину вп'ятеро більше, ніж у Парижі. Узимку температуру повітря в квартирі регулюють не термостатом, а відкриванням кватирки. Парижани рахують кожен кубометр і гігакалорію, знають, скільки це коштує. А в нас підвищують тарифи, а не якість послуг. Я отримав нові платіжки за комунальні послуги і думав, що за таких цін почнуть прибирати сходові клітки і навколишню територію. Але помилився. Ми платимо за послуги, які не отримуємо. Чому протестуємо на Майдані, під Верховною Радою, податковою, а не під жеком чи районною адміністрацією? Безумовно, тарифи повинні покривати вартість послуг. Але потрібні й нові інженерні рішення в процесі реформування.
Які наслідки податкової і судової реформ, що зараз тривають?
— Іще не видно, щоб малий та середній бізнес почали розвиватися активніше. Але за податкову реформи бралися фахівці, і, гадаю, результати будуть. В усякому разі, доходи бюджетів усіх рівнів зросли.
Для інвесторів найголовніша проблема — неповернення податку на додану вартість. Через це в Україну не можна йти з жодним бізнес-планом. Ще треба побороти практику справляння податку на прибуток авансом.
Судову реформу не можна відкладати, оскільки простому українцю важко знайти правосуддя, захистити власність. Але її проводити варто паралельно із боротьбою з корупцією в судах та інших органах влади. Часто різні суди по одній справі приймають протилежні рішення.
Може, слід було починати з реформи банківського сектору?
— Нацбанк зараз працює над відродженням довіри до фінустанов, спрощенням доступу до кредитів. На 1 квітня у банківській системі знаходилося майже 100 мільярдів гривень, які можна було би направити на кредитування економіки. Але фінустанови не можуть ризикувати, оскільки через суди стягувати борг у несумлінного позичальника проблематично. Заставне майно можуть продати п'ять разів, доки триває судова тяганина.
Високий рівень річної інфляції — 9–11 відсотків — відлякує приватних інвесторів. Поза банківським обігом 170 мільярдів гривень, 50–70 мільярдів доларів.
Чому реформи йдуть повільно?
— Спротив реформам іде із самих верхів. Верховна Рада не приймає потрібні закони. Український феномен: зміни до Конституції зібрали 314 голосів, а за зміни закону про держзакупівлі не можуть проголосувати 226 депутатів. Глава держави стурбований від'ємним сальдо зовнішньої торгівлі. Дав доручення урядовцям виправити ситуацію. Поки що про їхні заходи ні слуху ні духу. Але ж не потрібно щось вигадувати, а взятися за розвиток торгівлі, демонополізацію експортерів, зняти внутрішні бар'єри щодо експорту. Потрібен ефективний контроль за прийнятими рішеннями. Крім цього, слід розвивати страхові фонди, банк реконструкції і розвитку.
Не може бути, щоб 40 відсотків підприємств держави були збитковими. Необхідно вдосконалити законодавство про банкрутство, щоб бізнес переходив у руки ефективніших власників. Я жив у Бельгії. Там щороку 10 відсотків ресторанів банкрутували. Але вони ніколи довго не були закритими. Приходила нова команда і працювала краще. Костюм в Україні коштує удвічі дорожче, ніж у Європі. А в нас такі ціни через відсутність конкуренції. Підприємці мають необґрунтовано високі норми прибутків. Є можливість розслабитися і не вдосконалюватися.
2 
1
Коментарі