12 липня в Берліні президент України 43‑річний Володимир Зеленський зустрівся з канцлером Німеччини Анґелою Меркель, 66 років. Лідери спілкувалися віч-на-віч близько 20 хв.
Зеленський намагався переконати, що завершення будівництва газогону "Північний потік-2" з Росії до Німеччини в обхід України є питанням безпеки, а не економіки. Наголосив, що проблему газопроводу слід розглядати в "нормандському форматі" — під час перемовин лідерів України, Німеччини, Франції та Росії. Меркель зазначила, що енергетична безпека не належить до рамок "нормандського формату" й Мінських домовленостей. Але це питання можуть обговорювати на такій зустрічі.
— Для нас Україна залишається транзитером газу навіть після завершення будівництва "Північного потоку-2", — каже Меркель після перемовин. — Не вистачає прогресу щодо Мінських домовленостей. Потрібна імплементація "формули Штайнмаєра" (проведення місцевих виборів під наглядом Організації з безпеки і співробітництва в Європі, надання особливого статусу окремим територіям Донбасу без українського контролю над кордоном із Росією. — ГПУ) в українське законодавство. Ми хочемо, щоб у цих регіонах провели голосування.
Домовилися, що Україна отримає від Німеччини 1,5 млн доз вакцини від коронавірусу.
Також український президент зустрівся з найімовірнішим наступником Меркель — кандидатом на посаду канцлера Арміном Лашетом. 26 вересня в Німеччині відбудуться парламентські вибори. Перші з 2005 року, на яких Християнсько-демократичний союз не очолюватиме Меркель.
— Для України ключові питання залишилися невирішеними. Жодного поступу щодо "Північного потоку-2" та повернення українських територій, — говорить політолог Олег Саакян, 25 років.
— Суперечливі заяви Меркель щодо "формули Штайнмаєра" не нові. Враховуючи передвиборчу атмосферу в Німеччині й тісні економічні зв'язки з РФ, зараз явно не час для зміни позиції.
Ми можемо прийняти "формулу Штайнмаєра" та провести вибори, коли на окупованих територіях буде безпечно. Для цього потрібно ще багато формул, які встановлювали б порядок голосування, можливість агітації, безпеку представників політичних сил і фінансування виборів. Але Росія не збирається відмовлятися від загарбницьких зазіхань. Є два сценарії. РФ відмовляється від агресії. Тоді треба ухвалити ще чимало рішень. Або Україна капітулює — і буде цілком інший сценарій. Для перемовин "формула Штайнмаєра" має вагу. Але для реального завершення війни вона нікчемна.
Меркель прагне підтримати партнерство з Україною, не втративши його з Росією. Заява Зеленського щодо компенсації (вимагає повернення окупованих територій за добудову "Північного потоку-2". — ГПУ) — непогана стратегія. Це виглядає фантастично. Але корисно для обговорення безпеки в Україні та Європі. Вимоги треба підкріпити діями на міжнародній арені.
З можливим приходом на посаду канцлера Арміна Лашета не відбудеться різкого повороту Німеччини в бік Росії. Але й посилення підтримки України також.
Коментарі