Минулого понеділка президент Росії Володимир Путін оголосив ім"я людини, яку він підтримуватиме на наступних президентських виборах. Це Дмитро Медведєв, нинішній перший віце-прем"єр. Вибори відбудуться в березні 2008 року. Путін не може балотуватися на президентську посаду втретє поспіль. Проте Медведєв уже заявив — у разі своєї перемоги запропонує нинішньому шефу посаду прем"єр-міністра. Політолог Олександр Дергачов, 56 років, вважає, що Росією і далі керуватиме нинішній президент.
— Такий варіант розвитку подій був цілком передбачуваним, — каже він. — Новий президент повинен бути контрольованим, його дії мають бути безпечні та прогнозовані для Кремля. Медведєв на це підходить. Він не є представником силової структури, не має зв"язків у спецслужбах. Медведєв — адміністратор із відносно ліберальними поглядами. Впливу Путіна вистачить, щоб росіяни обрали його президентом.
Будучи прем"єром, Путін керуватиме Росією?
— Можливо. Хоча для перерозподілу повноважень на користь прем"єра треба змінювати Конституцію. Думаю, і сам Путін не поспішатиме одразу ставати прем"єром. Для нього краще, коли протягом деякого часу цю посаду обійматиме, приміром, Віктор Зубков. А потім Путін красиво прийде замість нього. Виправлятиме помилки.
Чи не опиниться Путін в тіні Медведєва?
— Ні. Перш ніж ставити на Медведєва, Кремль усе добре прорахував. Були проаналізовані особисті якості першого віце-прем"єра, його професійні зв"язки, потенціал. Кремль отримав гарантію, що майбутній президент за жодних обставин не розпочинатиме власної гри. Від цього повністю убезпечилися.
Впливу Путіна вистачить, щоб росіяни обрали його президентом
А хто з них керуватиме зовнішньою політикою Росії?
— Це залежить від майбутньої посади Путіна. Загалом зовнішню політику країни має формувати президент. Але якщо внесуть зміни до Конституції, то це зможе робити і прем"єр.
Як ці перестановки у російських верхах вплинуть на українсько-російські відносини?
— Кремлівський режим досі не може оговтатися від успіху постреволюційної України. Росія й далі намагатиметься переконати своїх громадян у тому, що підсилена нафто- та газодоларами російська автократія є найраціональнішим вибором. І що не потрібно шукати інших можливостей для розвитку країни, дивитися на Україну.
Звісно, це значно гальмуватиме розвиток українсько-російських відносин. Як 2005 року, так і нині на перешкоді стоїть неготовність Москви сприйняти нову Україну з її суспільно-політичними процесами, що реально наближають нас до Європи.
І з новим російським президентом нічого не зміниться. Росія далі тиснутиме на Україну за допомогою газу та гальмуватиме наші переговори з Євросоюзом щодо створення нового формату відносин.
Коментарі