Саміт у нормандському форматі показав найвразливіше місце Росії в тому, що стосується її планів на Донбасі.
А саме — намір провести фейкові вибори, результати яких визнали б Київ і світ. Так, як це задумано в Мінських домовленостях — голосування з відкритим кордоном і під контролем російських спецслужб і бойовиків. Легітимізація окупованих територій через вибори, потім так званий особливий статус. І далі за сценарієм — цілком підконтрольний Москві анклав стає інструментом впливу на всю Україну.
На жаль, Зеленський після обрання президентом вирішив рухатися мінським шляхом. Зараз уже нема сенсу сперечатися, наскільки це було обов'язковим чи виправданим — потяг пішов. Однак перемовини в Парижі принесли трохи оптимізму. Відмова Києва від імітації виборів може і має стати тим, що зруйнує мінську пастку.
Адже якщо зникають перспективи задуманого Путіним фейкового волевиявлення — для Кремля втрачають сенс Мінські домовленості в цілому. Тож важливою є озвучена Зеленським відмова виконувати дев'ятий пункт мінського "комплексу заходів", де йдеться про вибори при неконтрольованому Україною кордоні. На додаток до іншої вимоги — відсутності збройних формувань — це вибиває з ланцюга найважливішу ланку кремлівського плану.
Показовою є нервова реакція Путіна. Договорився до того, що "українські націоналісти" можуть влаштувати на окупованих нині територіях другу Сребреніцу — 1995 року в боснійському містечку серби вбили тисячі тамтешніх мусульман. Отже, відмова України від імітації виборів справді є тим яйцем, в якому захована смерть кремлівських планів.
Водночас дещо насторожує.
"От є у нас 408 кілометрів кордону, — міркував після саміту міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. — Ми будемо щодня зменшувати, і за день до виборів — раз! У нас під контролем весь кордон. Чим не компроміс?"
Насправді такий "компроміс" означав би формальне виконання Росією вимоги щодо контролю України за кордоном під час виборів. Це цілком влаштувало би Кремль. Можна припустити, що до такого варіанту схилятимуть Зеленського ззовні, а може, дехто і всередині країни. Можливо також, балакучий Аваков видав якісь паризькі домовленості, що мали місце за зачиненими дверима.
Якщо президент справді хоче убезпечити країну від кремлівської пастки — він повинен не такі "компроміси" шукати, а послідовно наполягати на проведенні реальних, вільних і демократичних виборів на окупованих нині територіях.
Зрозуміло, такі можуть бути лише за тривалого й сталого контролю українських військ над кордоном і так само тривалого періоду "дезінфекції" тієї території. Тобто, міцної присутності там української влади.
Усе інше буде різновидом реалізації планів Путіна й несе величезний ризик внутрішньої дестабілізації країни.
8 
35413
Коментарі