пʼятниця, 21 жовтня 2011 10:39

"Люди силою відвойовуватимуть робочі місця вдома"

Автор: фото: Укрінформ
  Леонід Тупчієнко: ”Колищні республіки СРСР досі не створили таких економік, щоб заповнювати ніші тими товарами, яких бракує у партнерів”
Леонід Тупчієнко: ”Колищні республіки СРСР досі не створили таких економік, щоб заповнювати ніші тими товарами, яких бракує у партнерів”

На Другому українсько-російському міжрегіональному економічному форумі в Донецьку президенти Віктор Янукович і Дмитро Медведєв у середу домовилися про спрощення перетину спільного кордону та його демаркацію. Того ж дня  прем'єр-міністр Микола Азаров у Санкт-Петербурзі підписав 28 документів і угоду про створення зони вільної торгівлі у Співдружності незалежних держав. Вона мала б почати діяти з нового року.

— Зустріч президентів у Донецьку мала вузький прагматичний характер — олігархи шукають порозуміння, як отримати взаємну вигоду. Тут Україна як держава не присутня, домовлявся лише певний її сегмент, — коментує професор кафедри політології та соціальних технологій Національного авіаційного університету Леонід Тупчієнко, 65 років.

А в Санкт-Петербурзі Україна зробила перший політичний крок назад. Це вже не інтеграція, а спрямування економіки під певні політичні узгодження в межах СНД. Україна — не член Співдружності, але бере на себе зобов'язання як країна-учасниця.

Зони вільної торгівлі у межах СНД наша країна просила 20 років. Чому Росія так раптово погодилася на неї?

— Бо йдеться не так про зону економічної співпраці, як про відновлення спільноти, що колись називалась Радянський Союз, але вже під скіпетром Росії. Яка вигода з проекту СНД? Хіба як механізм цивілізованого розлучення країн колишнього СРСР.

Росія не погоджувалась на зону вільної торгівлі, бо Україна чинила опір політично, бажала обмежитися економікою. Після приходу до влади Януковича у Москві з'явилися ілюзії, що Україна готова на все. І пасаж президента Медведєва, мовляв, угоди можна міняти, але за взаємної вигоди, розкриває наміри російської сторони. Росія готова працювати з Україною економічно, якщо та піде назустріч у політичних питаннях.

У чому відмінність між ЗВТ СНД та Митним союзом?

— Митний союз передбачає узгодження законодавства в економічній сфері, а також створення наддержавних органів, тобто обмеження суверенітету країн-членів. Зона вільної торгівлі цього не передбачає. Як і запровадження спільних тарифів на зовнішніх кордонах. Якщо ви йдете на ринок іншої країни, там вільна конкуренція. Конкурент сильніший — він виганяє вас, слабший — ви можете навіть нижчі ціни ставити. Але проблема в тому, що колищні республіки СРСР досі не створили таких економік, щоб заповнювати ніші тими товарами, яких бракує у партнерів. Вони досі є уламками радянської економіки. Скажімо, бюджетоутворюючими галузями нашої економіки є хімічна, металургійна, машинобудівна, вугільна промисловості. Вона вже приватна, але тримається на старій технологічній базі. Якби ми створили щось нове, наприклад, розвинули аграрний сектор, Україна мала б що запропонувати іншим країнам. Узбекистан розвинув би своє, Туркменистан — своє, Вірменія — своє. Тоді це було б вигідно усім.

Чи може ця угода стати кроком України до Митного союзу?

— Сама угода — ні. Але є небезпека того, що Україна після її підписання рухатиметься в бік Митного союзу. Політично зона вільної торгівлі з країнами СНД вигідна владі як козир у відносинах з ЄС, який зараз зайняв жорстку позицію.

Ця угода — крен у російському напрямку?

— Російська політична та інформаційна думка саме така: Європа образила Україну, а ми простягаємо їй руку допомоги. Але ж Євросоюз живе за власними правилами, які не може порушити. І разом з тим, із подачі США, прагне зберегти і покращити стосунки з Росією. З Україною ЄС повівся визначально: економіка економікою, але треба мати й політичні стандарти. З державою, що оцінює діяльність політиків кримінальними методами, вони справи мати не хочуть.

Янукович навмисне так зробив, щоб підписати ЗВТ і з тими, і з тими?

— Якби ж то! Україна не може обмежитися ЗВТ з ЄС. Треба думати, як ця угода допоможе Україні розбудувати економічну, політичну, соціальну сфери тощо на європейських цінностях.

Мене лякає інше — жорсткість нашого президента може означати повернення до "братерського союзу" з Росією. Нічого даром не дається. І той успіх Азарова в Петербурзі — як би він не обернувся загальною поразкою.

Азаров також підписав рішення про створення об'єднаної системи протиповітряної оборони.

— Ось! Цим політичним рішенням Україна розплатилася: ЗВТ підписали в обмін на спільну систему протиповітряної оборони. А там уже світиться і Ташкентський протокол про військовий блок.

Янукович заявив про певні домовленості щодо газових угод. Росія погодиться їх переглянути?

— Думаю, нависла загроза над нашою газотранспортною системою. ЄС пропонував потрійний консорціум, але зараз наші відносини заглохли. І Росія хоче швиденько використати цю нагоду.

А рішення щодо кордону?

— За демаркацію ми розплатилися спрощеним перетином кордону. Якраз Європу ми лякаємо відкритим кордоном з Росією. Бо 70 відсотків нелегалів до ЄС прибувають саме через нього. А ми тут спрощуємо — куди вже більше спрощувати! Його, навпаки, закрити треба. Боюся, що через такі необдумані рішення наші люди незабаром силою відвойовуватимуть робочі місця у себе вдома.

Зараз ви читаєте новину «"Люди силою відвойовуватимуть робочі місця вдома"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути