На Другому українсько-російському міжрегіональному економічному форумі в Донецьку президенти Віктор Янукович і Дмитро Медведєв у середу домовилися про спрощення перетину спільного кордону та його демаркацію. Того ж дня прем'єр-міністр Микола Азаров у Санкт-Петербурзі підписав 28 документів і угоду про створення зони вільної торгівлі у Співдружності незалежних держав. Вона мала б почати діяти з нового року.
— Зустріч президентів у Донецьку мала вузький прагматичний характер — олігархи шукають порозуміння, як отримати взаємну вигоду. Тут Україна як держава не присутня, домовлявся лише певний її сегмент, — коментує професор кафедри політології та соціальних технологій Національного авіаційного університету Леонід Тупчієнко, 65 років.
А в Санкт-Петербурзі Україна зробила перший політичний крок назад. Це вже не інтеграція, а спрямування економіки під певні політичні узгодження в межах СНД. Україна — не член Співдружності, але бере на себе зобов'язання як країна-учасниця.
Зони вільної торгівлі у межах СНД наша країна просила 20 років. Чому Росія так раптово погодилася на неї?
— Бо йдеться не так про зону економічної співпраці, як про відновлення спільноти, що колись називалась Радянський Союз, але вже під скіпетром Росії. Яка вигода з проекту СНД? Хіба як механізм цивілізованого розлучення країн колишнього СРСР.
Росія не погоджувалась на зону вільної торгівлі, бо Україна чинила опір політично, бажала обмежитися економікою. Після приходу до влади Януковича у Москві з'явилися ілюзії, що Україна готова на все. І пасаж президента Медведєва, мовляв, угоди можна міняти, але за взаємної вигоди, розкриває наміри російської сторони. Росія готова працювати з Україною економічно, якщо та піде назустріч у політичних питаннях.
У чому відмінність між ЗВТ СНД та Митним союзом?
— Митний союз передбачає узгодження законодавства в економічній сфері, а також створення наддержавних органів, тобто обмеження суверенітету країн-членів. Зона вільної торгівлі цього не передбачає. Як і запровадження спільних тарифів на зовнішніх кордонах. Якщо ви йдете на ринок іншої країни, там вільна конкуренція. Конкурент сильніший — він виганяє вас, слабший — ви можете навіть нижчі ціни ставити. Але проблема в тому, що колищні республіки СРСР досі не створили таких економік, щоб заповнювати ніші тими товарами, яких бракує у партнерів. Вони досі є уламками радянської економіки. Скажімо, бюджетоутворюючими галузями нашої економіки є хімічна, металургійна, машинобудівна, вугільна промисловості. Вона вже приватна, але тримається на старій технологічній базі. Якби ми створили щось нове, наприклад, розвинули аграрний сектор, Україна мала б що запропонувати іншим країнам. Узбекистан розвинув би своє, Туркменистан — своє, Вірменія — своє. Тоді це було б вигідно усім.
Чи може ця угода стати кроком України до Митного союзу?
— Сама угода — ні. Але є небезпека того, що Україна після її підписання рухатиметься в бік Митного союзу. Політично зона вільної торгівлі з країнами СНД вигідна владі як козир у відносинах з ЄС, який зараз зайняв жорстку позицію.
Ця угода — крен у російському напрямку?
— Російська політична та інформаційна думка саме така: Європа образила Україну, а ми простягаємо їй руку допомоги. Але ж Євросоюз живе за власними правилами, які не може порушити. І разом з тим, із подачі США, прагне зберегти і покращити стосунки з Росією. З Україною ЄС повівся визначально: економіка економікою, але треба мати й політичні стандарти. З державою, що оцінює діяльність політиків кримінальними методами, вони справи мати не хочуть.
Янукович навмисне так зробив, щоб підписати ЗВТ і з тими, і з тими?
— Якби ж то! Україна не може обмежитися ЗВТ з ЄС. Треба думати, як ця угода допоможе Україні розбудувати економічну, політичну, соціальну сфери тощо на європейських цінностях.
Мене лякає інше — жорсткість нашого президента може означати повернення до "братерського союзу" з Росією. Нічого даром не дається. І той успіх Азарова в Петербурзі — як би він не обернувся загальною поразкою.
Азаров також підписав рішення про створення об'єднаної системи протиповітряної оборони.
— Ось! Цим політичним рішенням Україна розплатилася: ЗВТ підписали в обмін на спільну систему протиповітряної оборони. А там уже світиться і Ташкентський протокол про військовий блок.
Янукович заявив про певні домовленості щодо газових угод. Росія погодиться їх переглянути?
— Думаю, нависла загроза над нашою газотранспортною системою. ЄС пропонував потрійний консорціум, але зараз наші відносини заглохли. І Росія хоче швиденько використати цю нагоду.
А рішення щодо кордону?
— За демаркацію ми розплатилися спрощеним перетином кордону. Якраз Європу ми лякаємо відкритим кордоном з Росією. Бо 70 відсотків нелегалів до ЄС прибувають саме через нього. А ми тут спрощуємо — куди вже більше спрощувати! Його, навпаки, закрити треба. Боюся, що через такі необдумані рішення наші люди незабаром силою відвойовуватимуть робочі місця у себе вдома.
Коментарі