Юлія Тимошенко підтримає Олега Ляшка на довиборах до Верховної Ради на одному з округів на Чернігівщині.
"Ця московська зозуля, одягнена в українські вишиванки, намагалася чужими руками реалізувати путінський, кремлівський план із захоплення влади", — заявляв Ляшко у листопаді 2016 року. І це не найжорсткіші його слова на адресу Тимошенко. "Батьківщина" надала тоді можливість виступити в парламенті Юрію Шухевичу з фракції Ляшка, який закликав до імпічменту Порошенкові.
Тепер Ляшко готовий знову дружити з "агенткою Путіна". Ці двоє цілком варті одне одного. Та й багатьох інших із так званої еліти.
Український політичний клас і вище чиновництво ніколи за часи незалежності не вміли або не бажали належно дбати про інтереси суспільства й держави. Натомість є неперевершеними майстрами різного роду маневрів і політичних кульбітів.
Зокрема, щодо Росії та всього з нею пов'язаного. Відверта проросійськість або реверанси в бік Москви не є чимось ганебним у цьому "вишуканому" товаристві. Таким, що не можна пробачити.
2002 року Леонід Кучма проголосив похід за членством в Євросоюзі та навіть заявив у посланні до парламенту, що 2011 року Україна має бути до цього готова. Однак вже 2003-го підписав договір про приєднання держави до прокремлівського Єдиного економічного простору. У фіналі свого президентства Кучма безсоромно дрейфував у бік Кремля — та це не завадило згодом Порошенкові й Зеленському зробити його представником України у Мінському процесі.
Ющенко прийшов до влади 2005-го на хвилі антиросійської помаранчевої революції, але вже наступного дня після інавгурації полетів до Путіна.
Тимошенко 2009-го намагалася домовитися з Януковичем про поділ країни на двох — за активної участі путінського кума Медведчука. Але зазнала невдачі, і вже під час наступної виборчої кампанії постала "рятівницею" України від поновлення російського впливу..
Янукович навесні 2010-го перший президентський візит здійснив до Брюсселя, де запевняв у незмінності проєвропейського курсу. Однак невдовзі після цього відмовився від ідеї членства в НАТО й підписав з Росією Харківські угоди, що стали одним із символів здачі національних інтересів.
Порошенко хвалив тоді Харківські угоди й називав їх взаємовигідними. Допоміг отримати українське громадянство одному з теперішніх агентів впливу Кремля Новінському. Дуже м'яко стосовно Москви починав свій президентський термін, вітав Путіна з Днем Росії. Але на передвиборчу кампанію 2019-го озброївся жорсткою антиросійською риторикою — на відміну від Тимошенко, яка була "яструбом" щодо Росії на виборах 2014 року, а на останніх стала вже "голубкою".
Зеленський офіційно декларує прозахідний курс України, однак встиг роздивитися в очах Путіна прагнення закінчити війну й привітати його з минулим Новим роком. Цілком можливо, найбільші "російські" кульбіти теперішнього президента ще попереду.
Практично всі українські очільники й політичні лідери стають антиросійськими патріотами залежно від обставин і власних інтересів — і з тих же міркувань підігрують час від часу Москві. Їхнім улюбленим заняттям було і є давати Росії палець, а вона незмінно намагається відкусити руку.
"Усі українські сили мусять об'єднатися й висунути єдиного кандидата", — пояснює Тимошенко підтримку Ляшка на Чернігівщині. Цього разу їм обом треба зіграти патріотів.
9 
1
Коментарі