Голова Державного комітету ядерного регулювання України Олена Миколайчук, 44 роки, каже, що в Україні перебувають на обліку сотні тисяч ДІВ — джерел іонізуючого випромінювання.

Після Чорнобиля українці побоюються атомної енергетики. Чи мають для цього підстави?

— Щоб не боятися, треба розуміти технологію й бути впевненими: зроблено все можливе для уникнення проблем. Є шкала МАГАТЕ, за якою класифікують усі надзвичайні події на атомних станціях: від 0 до 7. Із 2000 року, відколи останній з енергоблоків Чорнобильської АЕС припинив виробляти електроенергію, максимальні порушення доходили до рівня 1. Більшість інцидентів не дотягували й до нуля. Тобто вони розцінюються як "відхилення" або "поза шкалою".

Лідером за такими відхиленнями на один блок є Хмельницька АЕС. Основний тип відхилень — відключення енергоблоків від мережі та зниження їхньої потужності більше як на 25 відсотків. Це відбувається із зовнішніх причин, та через відмову обладнання. Їх спричиняють неякісні й несвоєчасні ремонтні роботи. А це, зі свого боку, може траплятися і через халатність керівництва: не подивилися в експлуатаційну чи ремонтну документацію, не відремонтували щось у відведені терміни.

Повторення чорнобильської аварії в Україні неможливе?

— Чорнобильська АЕС взагалі не мала герметичної оболонки реакторів. Та катастрофа була абсолютно співвідносною з аварією в США на Три-Майл-Айленді. Але в Америці це не мало таких наслідків. Ті, хто жили поряд з АЕС, там і живуть. Бо над тамтешнім реактором була герметична оболонка. У нас вони теж є на реакторах пізнішого покоління, тобто на решті українських АЕС.

Чи достатня якість підготовки персоналу АЕС і як її контролюють?

— Ще 10 років тому запроваджено обов"язкове ліцензування для оперативного персоналу АЕС. Держатомрегулювання видає і призупиняє дію таких ліцензій. Щоб отримати ліцензію, фахівець має пройти тестування на повномасштабних тренажерах. Це великий імітаційний пульт управління станцією з комп"ютерами. Ним моделюють форс-мажорні ситуації. Спеціаліст Держатомрегулювання спостерігає, як фахівець реагує під час тестування. Якщо виявлено бодай одне відхилення — ліцензію не видають або її дію призупиняють. Нині на АЕС з вини ліцензованого персоналу — одне-два незначних порушення на рік. За часів СРСР такого контролю не було, отож маємо в результаті Чорнобиль. До того ж ми вирішили тестувати і керівників: траплялося, саме вони приймали неадекватні рішення.

Наприклад?

— Позаторік на Південноукраїнській АЕС виникли проблеми на турбогенераторі. Вони не були пов"язані безпосередньо з реакторною установкою. Головний інженер і керівник станції мали зупинити блок і провести ремонт. Але вони вважали, що ще трошки можна протягнути і зупинити уже в неділю, коли менша потреба в енергії. У результаті спалахнула пожежа, було пошкоджено генератор. Блок простояв понад чотири місяці.

Якою є надійність нинішніх реакторів?

— У світі принаймні 60 відсотків реакторів такого типу, як у нас — на воді під тиском. Зокрема, реактори російського проекту ВВЕР. І їх вважають досить надійними. Реактори ж ЧАЕС належали до іншого типу.

Наступного року закінчується термін експлуатації першого реактора на Рівненській АЕС. Що з ним буде далі?

— Після 22 грудня 2010-го маємо вирішити його долю. Є міжнародні вимоги, за якими переоцінюється стан реактора, фундаменту, будівельних конструкцій, які замінити неможливо. Оцінюється експлуатаційна безпека, оновлюється з урахуванням усіх модернізацій детерміністичний та ймовірнісний аналіз. Якщо результати оцінки виявляться позитивними, експлуатацію реактора можна буде подовжити. Але тільки на 10 років. Навіть якщо понадпроектний термін експлуатації реактора буде визначено у 30 років, через кожні 10 років проводитиметься переоцінка його стану. Якщо будуть порушення або виявляться реальні проблеми з безпекою, то ми цей блок зупинимо.

Газ закінчиться скоріше, ніж уран

Чи велика ймовірність викрадення радіоактивних матеріалів?

— Предметом уваги щодо цього мають бути не тільки АЕС. Власне, ці системи серйозно захищені. Ми працюємо і для того, щоб поставити на облік найменше джерело іонізуючого випромінювання. Наприклад, один такий пристрій потрапив на звичайне звалище поблизу селища Костянтинівка на Донеччині. У результаті маємо екологічну аварію, значні збитки для держави.

Тому ми запровадили національний реєстр джерел іонізуючого випромінювання. До нього внесені всі джерела, що були у легальних користувачів. Знаходимо й незареєстровані — на підприємствах-банкрутах, деяких виробництвах.

Скільки таких джерел може бути в Україні?

— Виявляємо поодинокі випадки незареєстрованих джерел, а зареєстрованих — сотні тисяч. Зауважу, що складання реєстру завершили буквально рік тому. На початку 1990-х закривалося багато виробництв, на деяких із них використовувалися ці ДІВи. І не завжди приділяли цьому достатню увагу. Поступово такі джерела проявляються чи їх знаходять. Ми працюємо в тісному контакті з правоохоронцями, митниками, прикордонниками.

Під час російсько-української газової війни уряд оголосив про намір перейти на електричні котельні для житлово-комунального господарства, що збільшить навантаження на АЕС. Це може нести небезпеку?

— Сьогодні атомні станції недовантажені. Але не слід ані недооцінювати, ані переоцінювати ядерну енергетику. Не варто дивитися на неї як на панацею від наших енергетичних негараздів. Справді, газ закінчиться скоріше, ніж уран. Але його запаси теж не безкінечні. Доцільно на перспективу думати про використання альтернативних, відновлювальних джерел. Атомні станції можуть бути безпечними й ефективними. Але треба вирішувати проблему відходів, відпрацьованого палива. З низькоактивними відходами ми трохи просунулися і вже будуємо сховища. А от щодо високоактивних є лише інженерний консенсус: їх треба захоронювати глибоко під землею, щоб гарантувати безпеку на мільйони років.

Де в Україні підвищений радіаційний фон?

— Крім Костянтинівки, це — Дніпродзержинськ Дніпропетровської області й Чорнобильська зона. Але тут не все залежить від ядерної складової. Скажімо, граніт і базальт теж підвищує рівень радіації. Тому в Києві на Хрещатику дещо збільшений фон.

Триває кампанія з промислового відродження зон забруднення від аварії на ЧАЕС...

— А ви ніколи не замислювалися, що зараз відбувається в Хіросімі й Нагасакі?

І що ж?

— Там живуть люди.

Але ж викид радіації в Чорнобилі був у тисячі разів більший, ніж там.

— Там теж було забруднення. Його зняли, і люди залишилися. Так само й нам треба дати раду тим територіям.

×