За місяць у більшості вузів розпочнеться зимова сесія. Готуються до неї й у Міносвіти. Цілий підрозділ його працівників працює над комп"ютерною програмою, яка має виявляти плагіат у студентських роботах. Насамперед — "скачування" з Інтернету.
Нині програму тестують в Національному авіаційному університеті.
— Після її запровадження студенти почали менше списувати — як з Інтернету, так й одні в одних, — запевняє Олександр Литвиненко, 49 років, декан факультету комп"ютерних технологій. — Спочатку близько п"ятнадцяти відсотків робіт були з ознаками списаного тексту. А нині таких майже немає.
Викладачі НАУ кажуть, що інколи дві-три роботи на одну тему відрізняються тільки прізвищем "автора".
Вітчизняну програму зроблено професійніше за іноземні аналоги
Такі послуги популярні серед студентської братії, і дехто на цьому непогано заробляє. Одні "скачують" курсову, реферат, контрольну чи диплом з Інтернету, а інші замовляють їх у друзів чи "професійних" продавців за оголошенням. Купити за помірну ціну можна навіть кандидатську або докторську дисертацію. Попит на все це існує.
На кожному курсі обов"язково знайдеться кілька студентів, які мають базу робіт із різних предметів. Замовлення у такого "фірмача" коштує щонайменше $20. Подейкують, що підзаробляють у такий спосіб навіть викладачі. Особливо ті, що навчають заочників.
Розробники нової програми запевняють, що та вміє безпомилково відстежувати підправлений або перероблений текст. Окрім цього, може перевіряти роботу на схожість з текстами, що вийшли іншими мовами. Наприклад, якщо оригінал з російської перекладено на українську. Також система може аналізувати тексти на схожість з матеріалами, надрукованими англійською та французькою.
— Такою програмою вже користуються у переважній більшості вузів Європи, — пояснює програміст Максим Філіпов, 32 роки.
Він нещодавно повернувся зі стажування у Великій Британії. На його думку, вітчизняну програму зроблено професійніше за іноземні аналоги. У більшості випадків вона може визначити, який саме текст є "прабатьком" десятка інших. Однак застосовувати її у повному обсязі найближчими роками навряд чи вдасться. Для цього треба створити глобальну міжвузівську систему, на розробку якої потрібні і час, і значні кошти.
Студент може взяти матеріал де завгодно, але має в ньому орієнтуватися
Співробітник кафедри загальної й теоретичної фізики Національного університету "Київський політехнічний інститут" Юлія Терентьєва, 43 роки, стверджує: відрізнити придбану роботу від самостійно написаної можна і без програми. Й оцінку ставлять не за друкований текст, а за знання викладеної інформації.
— Студент може взяти матеріал де завгодно, але має в ньому орієнтуватися, — каже вона. — Майбутні дипломовані спеціалісти повинні осмислити реферати й курсові, навіть якщо й купують їх. І розумітися на темах, які приносять.
Самі ж студенти антиплагіатської програми не бояться. Вони переконані: якщо студент захоче списати, то в будь-якому разі спише.














Коментарі