"Те, що не можна купити за гроші - можна купити за великі гроші" - про що ця актуальна в нас час приказка? Можливо, це про любов, про честь, про повагу? Так, і це можна придбати, правда, лише з приставкою "видимість". Що на сьогодні є реальним, хоча і найдорожчим, але все ж таки товаром, так це – ВЛАДА.
Коли погляд зупинився на її спокусливих формах, долоні розігрілися від передчуття теплих обіймів, всі думки лише про неї, а душа хоче співати і пити – знай, попався, ти в неї на гачку – час відкривати гаманець, пардон, портмоне.
Прелюдія спокуси владою
Отож, ви вже придбали собі необхідну нерухомість, престижну рухомість і парочку-другу високих тоненьких каблучків з відповідно не менш високими ніжкам. І не дивлячись на все це, чи, дякуючи всьому цьому, у вас всередині все сильніше розгоряється невблаганне "хочу", хочу ще.
І ось ви, самореалізована особистість, що добилась життєвого успіху власним розумом, важкою працею, ризикуючи, відмовляючи собі у найдорожчому – часі, доходите одного прекрасного дня в процесі вирішення свого вже крупного ділового питання до керівника однієї з адміністративно-територіальних одиниць, і після успішних з ним переговорів споглядаєте як одним підняттям телефонної слухавки і одним розчерком пера на державному бланку тієї ж адміністративно-територіальної одиниці вирішується питання, яке для вас раніше було недоступним, або на рішення якого у вас йшли місяці часу, круглі суми грошей і кілограми нервів – ви відчуваєте: по вашій спині прогнався табун мурашок, шкіра сильно нагрілася, а потім різко охолола з виділенням холодного поту, і після невеликої паузи, ви собі наспівуєте: "ах яка … ВЛАДА, яка ВЛАДА – мені б таку " – це прийшло глибоке розуміння необхідності завести ще одну жінку – ВЛАДУ.
Перед такою спокусою можуть вистояти лише найсильніші, але дуже рідко.
Імпульси спокушання
Як кожна ефектна жінка, ВЛАДА притягує до себе всіх, хто відчуває впевненість у власних силах, і навіть тих, хто не відчуває, але надіється на подарунок долі. Але ж жінка - непередбачувана, симпатії її мінливі, вибір частіше емоційний, ніж розважливий. Кому ж випаде щасливий квиток, точніше мандат. Тут і випливають особисті якості, мотиви і мотивація претендентів – тобто оголюється питання: навіщо і заради чого? Навіщо мені потрібна ця жінка і заради чого я буду витрачати на неї свої сили, час і гроші, врешті-решт.
Відповіді на ці питання цілком і повністю залежать, як і в житті, від моральних якостей, характеру, виховання, тобто від загальної культури тих, хто прагне завоювати ВЛАДУ. Як і в жінці, у владі кожен бачить або джерело особистого задоволення і марнославства, або об"єкт обожнювання, або інструмент корисливого використання, або ж сенс подальшого життя. Як і в житті, тут не обійтись без детального вивчення претендентів і виявлення їх істинних намірів.
Отже, мотиви спокушання ВЛАДОЮ або вищезгадане "навіщо і заради чого".
Спокуса очима
Самий вразливий орган сприйняття – очі. Якщо те, що вони побачили, сподобалося серцю – це серйозно, глибоко і не буде давати спокою все життя.
Ваші очі постійно помічають обличчя тих, кому належить влада, чи то на сторінках газет, глянцевих журналів, чи то в сюжетах телевізійних новин, або в популярних ток-шоу. І всюди вони гарні, з розумним виразом обличчя, їх про щось запитують, їх думкою цікавляться, їх подають в приклад, ними захоплюються. Потім в народі їх обговорюють, цитують, а деяких навіть поважають і люблять.
Ах, як хочеться самому записатися "золотими буквами" в елітарний клуб, "Ах, яка ВЛАДА, яка ВЛАДА – мені б таку…".
На таку "нарцисну" спокусу може покласти око практично кожна людина, що спробувала на смак плід наукового, творчого, спортивного або бізнесового успіху. Сама по собі така спокуса не мала би нічого, за своєю суттю, поганого, якби такий самозакоханий спокусник не ставив процес "публічної засвітки" за завершену самоціль з єдиною задачею як можна довшої присутності у владній тусовці. Але державні посади – це, перш за все, відповідальність перед народом за ефективне розпорядження державними ресурсами, а не сцена для спектаклю з самим собою в головній ролі.
Нам, громадянам, в період, коли ми стаємо на певний час виборцями, треба дуже уважно до "них" приглядатися – за гарними словами, проникливими фразами, бездоганною інтонацією, ефектним зовнішнім виглядом може не виявитися знань і умінь, необхідних людям, наділених владою і довірою.
Спокуса пузом
Крім дуже вразливого органу, ми наділені і дуже ненаситним – так, тим самим "трудовим мозолем". На жаль, він наділений від природи досить порочною здатністю: чим більше він отримує, тим швидше росте його апетит.
В особистостей, головним продуктом життєдіяльності яких є гроші, успішне ведення бізнесу на певному його етапі обов"язково переростає в бажання завоювання політичної ВЛАДИ з меркантильною ціллю розширення власної справи для збільшення особистих доходів. У цьому випадку мелодія "Ах, яка ВЛАДА…" в думках супроводжується кольоровим відеорядом грошових знаків, віл, лімузинів, яхт, дорогої одежі, дорогих розваг і так далі.
Оцінка складу таких особистостей, які прагнуть ВЛАДИ, неоднозначна. Адже розширення бізнесу супроводжується створенням або збільшенням кількості робочих місць, сплатою податків, створенням додаткових матеріальних та фінансових цінностей в державі. Але з іншого боку, люди з надмірно розвинутими меркантильними цінностями заради їх захисту і примноження можуть погребувати іншими цінностями, такими як мораль, національна безпека і державні інтереси, а в критичних або особливо вигідних ситуаціях і взагалі – торгувати ними.
Перебуваючи в ролі виборців, ми, громадяни, крім оцінки професійних ділових якостей таких претендентів повинні просканувати їх морально-вольову чистоплотність і поведінкову передбачуваність.
На щастя, природа наділила людину не лише здатністю відчувати основні інстинкти задоволення, а й даром розумового процесу. А певна частина суспільства має особливо розвинуту потребу в інтелектуальній діяльності на благо собі і/або суспільства в цілому. Інтелектуали часто піддаються спокусі лише помічаючи подібне до себе відображення, з яким можливий рівний взаємно цікавий і корисний діалог. Такі, треба сказати рідкісні, екземпляри можуть спокуситися ВЛАДОЮ, якщо побачать в ній інструмент для реалізації своїх ідей, концепцій і моделей розвитку суспільства.
Проблема тут може виникнути з кількістю варіантів інтелектуальних розробок і, як правило, непохитною впевненістю їх авторів в правильності лише своїх поглядів на шляху вирішення суспільних проблем. Крім цього, дуже важливою є своєчасність і актуальність запропонованих рішень саме на даному етапі суспільного розвитку. Іншими словами – інтелектуал інтелектуалу – різниця і актуальність.
Шляхи завоювання
Ось, факт спокуси ВЛАДОЮ відбувся. У кожного він пройшов шлях через різні органи, у деяких навіть, через декілька одночасно. Тепер необхідно пройти шляхи завоювання жаданої.
Отже, від обманливого до справжнього:
Шлях 1 – купити її. Так, ВЛАДУ, як і жінку, можна просто купити – це коли нема часу і бажання на всякі там загравання, спокушання, зачарування, а хочеться дуже сильно і негайно. Але в цьому випадку треба розуміти, що продасться тільки продажна, тобто та, що продається, така, яка знаходиться на такому морально-культурному і матеріальному рівні, що заради грошей продасться кому завгодно, як завгодно і будь-яким способом (під способом тут мається на увазі "нал", "безнал", квартирами, машинами, власністю та іншими цінними подарунками).
Якщо мова про мандат у представницькій владі, то в умовах пропорційної виборчої системи Ви:
а) купуєте місце в списку перспективної політичної сили у, швидше за все, керівника штабу, який таким способом збирає гроші на виборчу кампанію. Звичайно – чим вище по списку – тим вища ціна;
б) купуєте право балотуватись від популярної політсили на виборах мера цікавого Вам населеного пункту, із зобов"язанням керувати ним (нарізати земельні ділянки, виділяти приміщення, прихватизовувати-переприхватизовувати підприємства і т.д.) "так як треба".
Шлях 2 – не залишити іншого вибору. Якщо грошей не вистачає, але з надлишком наглості і сміливості, завоювання ВЛАДИ можна досягнути не залишивши об"єкту завоювання іншого виходу ніж вибору Вас як:
а) єдиного (безальтернативного);
б) меньшого із зол;
в) джерела "вбивчого" компромату, шантажу, реальних загроз.
Шлях 3 – викликати співчуття. Не секретом є вибір жінкою, у жорстких стичках "самців" на користь постраждалого. Тут жаль плавно переходить в ніжне співчуття і любов. І любов виборців може також базуватись на співчутті до політичної "жертви". Вважаєте цього не достатньо? Згадаємо шлях в народні депутати М.Бродського через публічний арешт на вулиці в центрі Києва і утримання в тюрмі до виборів із щоденним відліком часу несправедливого перебування в ній у газеті, що йому і належала. Або всенародна симпатія і любов до "жертви бороть з владою" – Ю.Тимошенко, достатня для проходження в парламент і подальшим кандидуванням в Президенти. Чи сучасне підживлення рейтингу В.Януковича як "жертви обставин" його ранніх судимостей, які "загартували майбутнього лідера"…
Викликати публічне співчуття можна не лише роллю "жертви" політичної боротьби, але й методами організації замаху на самого себе, публічних образ, надмірної невиправданої критики на свою адресу.
Даний варіант завоювання ВЛАДИ надзвичайно привабливий, оскільки є дуже ефективним, порівняно недорогим, однак потребує філігранної виконавської майстерності на рівні кращих акторів театру і кіно.
Шлях 4 – розсмішити і веселити. Не сектер, що багато жінок ласі до тих, хто вміє розсмішити і створювати веселу атмосферу. Думаєте тут всі порівняння з ВЛАДОЮ не доречні? Помиляєтесь – згадайте Жириновського чи наших Поплавського, Яценюка!
Шлях 5 – стати популярним. Вірний шанс оволодіння ВЛАДОЮ може бути у людей, які навіть не мають для її використання фахових знань, навиків і досвіду, але мають інше – популярність в народі. При чому, не важливо в якій сфері ця популярність була досягнута: спорті, мистецтві, науці. Якщо Ваша популярність дійсно всенародна і позитивна, то політичні сили, які прагнуть завоювання чи утримання влади, обов"язково запропонують Вам виконавчу посаду або місце у своєму партійному списку. Прикладів більше ніж достатньо: В. Борзов, С.Бубка, О.Блохін, О.Білозір, С. Вакарчук, А.Данилко, Н.Матвієнко, Руслана і т.д.
Шлях 6 – вразити розумом і знаннями. Фундаментальним способом привертання уваги і зацікавлення до своєї персони є вражання об"єкта Ваших бажань власним розумом, кмітливістю та знаннями, як загальними так і спеціалізованими.
Може бути оцінено не відразу, але при повторних контактах обов"язково себе проявить і забезпечить бажаний результат.
Шлях 7 – довести справами, що ти – найкращий. Не менш фундаментальним ефектом впливу на можновладних і обираючих владу є наявність реальних прикладів і результатів того, що все що Ви робили і робите, Ви робите краще за інших. Цей аргумент, та ще й при вмілій, невимушеній його подачі, робить Вас кращим серед претендентів жаданої ВЛАДИ.
Критерії вибору
Але ось питання – кого ВЛАДА вибире, точніше ми обиремо до неї: найкращого в справах, розумного і знаючого, популярного, веселого, ображеного, наглого чи багатого?
Схоже, на Президентських виборах-2010 переможцями вийшли кандидати, які попали в політику по Шляху 1 (Янукович) і Шляху 3 (Тимошенко), а в другому турі їх виборцям прийшлося самим пройти безвихідний Шлях 2 – обираючи в своєму розумінні "єдине менше із зол, що краще скомпроментувало опонента".
Хіба це вибір в розумінні національного прогресу?
Андрій Новак
кандидат економічних наук,
автор книги "Як підняти українську економіку"
2 
35413
Коментарі
2