Міщанський суд Москви засудив російського режисера Кирила Серебреннікова до трьох років позбавлення волі умовно і штрафу 800 тис. руб. — 307 тис. грн, 26 червня. Його визнали винним в організації розкрадання 129 млн руб. державної субсидії на підтримку сучасного мистецтва. Це — понад 48 млн грн.
Умовні вироки і штрафи також отримали інші фігуранти справи — колишні генеральний продюсер "Сьомої студії" Олексій Малобродський і гендиректор Юрій Ітін.
Їх заарештували 2017 року. Слідство стверджувало, що виділені на постановку п'єси "Сон у літню ніч" кошти вкрали, а спектакль не вийшов. При цьому вистава кілька років ішла в театрі "Гоголь-центр".
— Путінський режим надсилає сигнал інтелігенції, навіть лояльній. Не варто думати, що для вас не вигадають справу, якщо у влади виникне таке бажання, — каже Радіо Свобода і публіцист 53-річний Віталій Портников.
— Російського режисера Всеволода Меєргольда заарештували і вбили чекісти 1940-го. Така сама доля спіткала українського режисера Леся Курбаса та його єврейського колегу Соломона Міхоелса. Вони аж ніяк не були ворогами режиму. Навпаки, пропагували досягнення радянського мистецтва. Створювали позитивний образ СРСР на Заході. Чому їх убивали? Бо авторитаризм ненавидить будь-яку індивідуальність, навіть лояльну з партійним квитком у кишені. Знищення геніїв було нагадуванням, як саме мають виглядати справжні радянські люди. Демонстрацією всемогутності сірої бездарної влади перед переможеною творчістю.
Щось схоже ми спостерігаємо й зараз. Майже чотири тисячі російських митців підписалися під листом до глави міністерства культури РФ Ольги Любімової із закликом відкликати позов до Серебреннікова. Серед них є як критики влади, так і справжні "стовпи" путінського режиму. Те, що вирок умовний — демонстрація того, що влада вирішила не загострювати стосунки з творчою інтелігенцією. З 25 червня по 1 липня проходив референдум щодо зміни конституції, щоб забезпечити збереження влади Володимира Путіна. Проте "перевірка інтелігентів" дала невтішний для Кремля результат. Театральні діячі не готові погоджуватися з репресіями влади, можуть масово виступити на захист колег.
Ця перевірка є невтішною й для українців. Коли Росія анексувала Крим й почала війну на Донбасі, значна частина російської творчої інтелігенції або мовчала, або підписувала листи з підтримкою політики Кремля. Тоді багато хто говорив, що ці люди не можуть інакше, бо бояться. Бажають зберегти театральні колективи. Насправді вони не погоджуються з тим, що робить Путін. Тримають дулю в кишені. Але, коли мова зайшла про особисту безпеку, про необхідність врятувати колегу, то ніхто чомусь не подумав про театральні колективи. Всі давали гнівні коментарі й ставили підписи. Нічого не боялися.
Підтримка анексії Криму й нападу на Україну — це був не страх, а щирі переконання людей, які мали стати сумлінням власної нації. Вони не усвідомили, що підживлюють авторитаризм, який звично снідає українцями, а обідає вже самими російськими митцями.
8 
35413
Коментарі