Найголовнішими підставами для дружби українці вважають довіру, взаєморозуміння і щирість. Проте 14% не мають друзів. Такі дані соціологічного опитування компанії "Ресерч енд Брендинґ Ґруп".
— Дружба, як і перше кохання, народжується дуже рано, — каже директор Інституту психології ім. Григорія Костюка 69-річний Сергій Максименко. — В юності ми почуваємося найгарнішими, поетичними, потужний розвиток свідомості веде до самостверждення. Тому приятелювання із цього віку найбільш тривале. Якщо людина не знайшла друзів у юності, у студентські роки, то далі в неї більше шансів залишитися самотньою.
Часто людей об'єднує дружба "болю" — як-от чорнобильців, афганців. Їхня діяльність була пов'язана з можливою втратою життя. Це відчуття зміцнює дружбу.
Сильні дружні зв'язки об'єднують українців за кордоном. Тут головний чинник — ностальгія за своїм краєм. Не дарма ж кажуть, що все добре ми бачимо на відстані.
Справжні друзі зустрічаються частіше, ніж раз на місяць. Частота побачень пов'язана з традиціями, що склалися в певних соціальних групах. Наприклад, шкільні, студентські колективи формують у людей чимало спільних інтересів, тому вони дуже часто зустрічаються навіть після закінчення навчання. У людей, пов'язаних суто діловими стосунками, дружні зустрічі трапляються рідше.
Українці вміють більше дружити, ніж у західних країнах. Бо ми розвивалися за інтровертною моделлю — заглиблювалися у себе, шукали своє "я", вірили в релігійні витоки. Але що краще пізнаємо одне одного, то більше недоліків бачимо. На жаль, ми не завжди помічаємо добро, яке для нас творять друзі. Таке буває у cтосунках у сім'ї: чоловік зробив дружині на копійку, а вона починає вимагати, щоб зробив на дві. І вже третього разу це сприймається як норма.
Українцям слід учитися хвалити одне одного. Тоді дружба буде красивішою і монолітнішою, а стосунки — міцними.
4 
1
Коментарі
3