Російська міжпланетна станція "Фобос-Ґрунт" згорить в атмосфері Землі в грудні цього року або в січні-лютому наступного. Такий прогноз зробили в Федеральному космічному агентстві "Роскосмос". Апарат стартував 7 листопада з космодрому "Байконур". Мав долетіти до супутника Марса — Фобоса й повернутися на Землю зі зразками ґрунту. Однак через збої в системі керування станція зависла на орбіті Землі й не відповідає на команди.
Втрату апарата "Фобос-Ґрунт" фахівці називають однією з найбільших невдач російської програми з досліджень космосу. Проблеми у російській космонавтиці характерні й для інших високотехнологічних галузей, зазначає експерт Центру досліджень армії, конверсії та озброєння Сергій Згурець, 43 роки.
— Невдачі були в різних сегментах, що пов'язані і з військовим космосом, і з міжпланетними експедиціями, і з виведення вантажів на орбіту. Із 13 пусків балістичних ракет "Булава" вдалими можна вважати чотири. Не могли запустити ракету-носій "Протон-М" з трьома супутниками "Глонасс-М", ракету-носій "Протон-М" із супутником "Експрес-АМ4", — каже Згурець. — Щонайменше 10–15 років ця галузь суттєво не фінансувалася. Настав момент, коли використовувати колишній потенціал уже неможливо.
Які висновки має зробити Україна?
— Слід дуже серйозно підходити до контролю якості продукції. Окрім того, маємо усвідомити, що космос потребує і людей, і грошей. За останні 10 років на нього витрачено близько 3 мільярдів гривень. При цьому від комерційної діяльності галузі в бюджет перерахували податків на приблизно таку ж суму. Якщо країна хоче займатися космосом, то має робити це постійно, а не час від часу. Бо будуть такі ж проблеми, як у росіян.
Чи конкуруємо ми з Росією у космічних проектах?
— Спорідненість космічних галузей двох країн дуже тісна. Наші ракетоносії для комерційних проектів на 50 відсотків комплектуються російськими двигунами. Ми і росіяни виготовляємо продукцію для різних сегментів галузі, однаково пропонуємо найдешевші ціни. Але їх треба підтвердити високою якістю. Коли у росіян проблеми із супутником, це може зупинити бажання замовників використовувати наші ракетоносії для пусків. А це може позначитися на репутації і наших носіїв.
Українські космічні технології відстають від світових?
— Ми володіємо технологіями управління ракетними апаратами, створення самих апаратів, розподілом бойових частин балістичних ракет, системами контролю за цими апаратами. Це великий конкурентний сегмент. А чим його наповнювати? Ми маємо лише бразильсько-український проект "Алкантара Циклон Спейс", європейський проект "Вега", створюємо супутник "Січ" і будуємо ракету-носій "Таурус" разом з американцями. Поки що найбільша конкурентна перевага України — це ракетоносій "Циклон". Але Китай уже зробив нові ракетоносії, що переважають російські й українські за ефективністю.
Чи отримують наші високотехнологічні галузі молодих спеціалістів?
— Потрібно створювати наукову школу, яка згодом допоможе забезпечувати виробництво і військових, і цивільних ракет. Потенційно Україна має проекти, щоб удосконалити цю школу. Можна виховувати фахівців у військових і цивільних міжнародних проектах, зокрема з Бразилією, де створюється і ракетоносії, і пускова платформа. У військових проектах молодь задіяна у створенні багатофункціонального комплексу "Сапсан".
Можливо, Україні варто розвивати один великий високотехнологічний напрямок і не розпилювати фінансування на кілька?
— Ринок такий, що одне обрати не вдасться. Якщо ми щось не створили для нашої армії, це доведеться купувати. Тому Україна розвиває декілька напрямків: космос, авіація, важка бронетехніка. Розчаровує те, що ми часто не виконуємо зобов'язань. Зокрема, перед своєю армією. Те саме може повторитися в спільних міжнародних проектах.
Великі разові вливання грошей не потрібні, бо їх неможливо "переварити". Потрібні невеликі суми, але стабільно. Тільки тоді вони з часом конвертуються у технології і знання.
Космічні технології та сфера озброєнь живуть не за ринковими законами. Наприклад, у нас на закупівлю кожного шурупчика для літаків слід проводити тендер. Це затягує в часі та гальмує створення нових зразків. Те саме відбувається і в космічній сфері. Слід спростити процедури закупівель. Це тактика. Якщо говорити про стратегію, то ми досі не бачимо особливих намагань президента чи прем'єра просунути нашу військову і космічну техніку на світові ринки, як це робить, наприклад, Росія.
Чи розглядається варіант приватизації космічних підприємств?
— Вони можуть бути роздержавленими за умови, що збережуть свій виробничий профіль. Утім створення концерну "Укроборонпром", що об'єднав у собі низку підприємств, свідчить, що Україна йде шляхом посилення державного контролю і гальмування темпів приватизації. Це хибний шлях.
3 
1
Коментарі
1