Українці неохоче створюють ОСББ —об"єднання співвласників багатоквартирних будинків, вважають у Міністерстві житлово-комунального господарства. Власниками приватизованого житлового фонду стали понад 12 тис. ОСББ.

— Причини різні: мешканці не вірять у їх ефективність, хтось не бажає собі клопотів, а десь цього не підтримують місцеві ради, хоча зобов"язані, — пояснює 33-річний Олександр Курило, начальник міністерського відділу житлової політики. — У будь-якому разі, ініціатива має виходити від мешканців. Люди мають брати на себе відповідальність, самі доглядати за своїм майном і не сподіватися на диво. Така практика поширена в Європі, й ми маємо через це пройти.

Міністр із питань ЖКГ Олексій Кучеренко каже, що міськвиконкомам треба дати рік на створення та автоматичну реєстрацію ОСББ як юридичних осіб. Об"єднання саме визначатиме, в кого замовляти житлово-комунальні послуги та які саме. Без цього реформування ЖКГ, залучення інвестицій у галузь неможливі.

Люди не вірять, що хтось виділить кошти на ремонт

— Наші люди досі тримаються споживацької психології, вважають, що хтось має їм щось робити, — зауважує начальник управління муніципального розвитку Житомирської міськради 31-річний Олександр Круківський. — Хоча головна перевага ОСББ — це можливість мешканців самостійно контролювати зібрані за компослуги кошти, якість обслуговування і встановлювати розмір членських внесків. Із мешканцями будинків, які перебувають на балансі ЖЕКу, тарифів ніхто не погоджує. Хоча цього вимагає урядова постанова "Про порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій". Але механізм не прописаний. Заважає створювати ОСББ і відсутність у місцевих бюджетах коштів на першочерговий ремонт будинку, який із комунальної форми власності переходить до ОСББ. Люди не вірять, що хтось виділить кошти на ремонт, коли будинок буде знято з балансу ЖЕКу. Тому в Житомирі ми розробили міську програму підтримки ОСББ. Домовляємося з мешканцями про участь жеку в капремонті. Найчастіше люди просять полагодити дах і водопровід. Решту роблять самі.

Кількість аварій комунальних мереж зросла вп"ятеро

Близько 70% житлового фонду в Україна збудували до 1970 року. В Національному інституті стратегічних досліджень підрахували, що спрацьованість основних фондів перевищує 60%, а енергоємність комунальних послуг у 2,5–3 рази перевершує показники європейських країн.

На початку 1990-х на 100 км комунальних мереж припадало в середньому 30–40 аварій. Останніми роками цей показник сягнув 200. Причина — потреби зросли, а інфраструктурні потужності їм не відповідають.

×