27 січня на Помісному соборі в Москві новим патріархом Російської православної церкви більшістю голосів обрали митрополита Смоленського й Калінінградського 62-річного Кирила, в миру Володимира Гундяєва. Цю подію коментує доктор богословських наук і філософії Дмитро Степовик, 69 років:
— Кирило був найближчим соратником покійного патріарха Олексія. Очолював відділ зовнішніх зв"язків. Домігся успіхів, хоча більше працював на свій престиж, ніж на добро церкви. У Російської православної церкви є досить серйозні суперечності, тож йому доведеться займатися їх залагодженням. Скажімо, на Далекому Сході один з єпископів ще за життя Олексія виніс йому анафему.
Обрання Кирила очікуване, бо він близький до Кремля, догоджав Путінові й іншим урядовцям. Уміє говорити, приховувати свої потаємні думки за євангельською фразеологією. Водночас він — прагматик і політик, який змінює свої погляди відповідно до ситуації. Уміє подобатися публіці та владі.
Кардинальних змін у ставленні РПЦ до Української православної церкви Київського патріархату не буде. Бо її керівництво абсолютно слухняне Кремлю. А той спить і бачить, як знищити незалежність України і президента Віктора Ющенка.
Кремль спить і бачить, як знищити незалежність України і президента Ющенка
Нині Київський патріархат — це 15 мільйонів вірян, понад три тисячі парафій, єпархії в усіх областях. За часи патріаршества Філарета поширив свій уплив з центральних регіонів і Правобережжя на всю Україну.
Коли РПЦ виставляє Українську православну церкву Київського патріархату як розкольницьку, неканонічну, то це не має нічого спільного з православним ученням. Це все пропагандистські вигадки, і віряни це розуміють.
Але таку пропагандистську лінію продовжуватимуть. Будуть під"юджувати темних бабусь, організовувати хресні походи. Та ці нападки тільки зміцнюватимуть і консолідуватимуть український національний християнський елемент. Протидіяти ж розвитку УПЦ Київського патріархату російські ієрархи не зможуть. Тож нам іти своєю дорогою. Але молитимемося, щоб Господь дав їм розум змінити ненависть на любов.
Українська церква ще за часів СРСР зверталася до Московського патріархату з проханням надати автокефалію, тобто визнати незалежність. Таке рішення мають ухвалити на Помісному соборі. Делегація УПЦ МП на чолі з Володимиром Сабоданом раніше заявляла, що віддасть свої голоси за Кирила. Очевидно, вони розраховують на його прихильність, але не отримають навіть автономії. Бо втрачати таку державу, як Україна, РПЦ не захоче.
Для Київського патріархату така позиція вигідна, бо буде розшарування у церкві Московського патріархату. І частина вірян, які хочуть жити незалежно, шукатимуть порозуміння з Київським патріархатом. Тоді можна сподіватися на створення єдиної Православної автокефальної церкви в Україні.
3 
1
Коментарі