Заступник начальника відділу організації працевлаштування і надання послуг роботодавцям Державного центру зайнятості Валентина Плачинда, 47 років, каже, що людям з особливими потребами пропонують переважно малокваліфіковану роботу.
Торік після внесення змін у законодавство інваліди отримали право працювати. Що відтоді змінилося?
— Тепер люди з особливими потребами можуть стати на облік у центр зайнятості та у разі відсутності для них відповідної роботи отримати статус безробітного й допомогу з безробіття.
Для її отримання досить мати статус безробітного?
— Ні. На виплату можуть претендувати лише ті інваліди, які протягом 12 місяців до одержання статусу працювали не менше 26 календарних тижнів.
Чи збільшилася останнім часом кількість інвалідів, які бажають працювати?
— Так. За даними Держкомстату, сьогодні в Україні 390 тисяч працюючих інвалідів. Але не всі вони працевлаштовуються через центри зайнятості. Люди шукають роботу самостійно чи продовжують працювати на попередньому місці після одержання групи інвалідності.
Якщо 2001-го послугами державної служби зайнятості скористалося сім тисяч інвалідів й було працевлаштовано майже половину з них, то цього року — вже майже 18,5 тисячі. Із них допомогли знайти роботу 6,2 тисячі людей.
Яку роботу пропонують їм роботодавці?
— В основному це малокваліфіковані й низькотехнологічні роботи. Наприклад, підсобними робітниками, прибиральницями, двірниками. Тобто таку, що не вимагає фахової підготовки. Але є винятки. Приміром, Львівська залізниця подає вакансії слюсарів-ремонтників, монтерів колії. Це складна робота для інваліда. Ми дивуємося: хто зможе її виконувати? Але насправді все просто: заявник бере довідку, що протягом року центр зайнятості не зміг запропонувати підходящу кандидатуру для укомплектування цієї вакансії, і не платить штраф за невиконання нормативу робочих місць для інвалідів.
Більшість роботодавців думають лише про прибутки, й людей із особливими потребами беруть неохоче. Це упередження. Багато з них мають великий потенціал і бажання працювати. На обліку в службі зайнятості чимало інвалідів з вищою освітою. Бухгалтери, економісти, інженери.
Які квоти інвалідних місць для роботодавців?
— Це залежить від кількості працюючих на підприємстві. Так, якщо працює від 8 до 25 осіб, то інвалідові має надаватися одне місце. А понад 25 — уже чотири відсотки.
Чи всі виконують цю законодавчу норму?
— Не всі. Деяким легше заплатити штраф. Так і роблять. Або щоб не платити, беруть інвалідів на низькооплачувані посади, часто з мінімальним окладом.
Що мотивує роботодавця брати на роботу інваліда?
— Насамперед оті штрафні санкції. Водночас ті, що беруть на роботу інвалідів, користуватимуться новою дотацією — до 40 мінімальних зарплат. Її виділяє Фонд соціального захисту інвалідів на створення спеціальних умов праці для людей з особливими потребами. Поки що відповідний експеримент триває у трьох областях — Харківській, Тернопільській та Черкаській. Із 1 січня 2008 року його запровадять по всій країні.
Сьогодні в Україні 390 тисяч працюючих інвалідів
Крім цього, роботодавець, який виконав норму з працевлаштування інвалідів, може взяти таких людей додатково й отримати дотації на створення робочих місць вже від Фонду загальнообов"язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.
Що значить створити робоче місце для інваліда?
— Його необхідно облаштувати під потреби такого працівника з урахуванням індивідуальних функціональних можливостей, обумовлених інвалідністю. Це залежить від захворювання. Які саме умови потрібні для роботи цьому інвалідові, визначає медико-соціальна експертна комісія, МСЕК. А витрати на створення такого робочого місця компенсує Фонд соціального захисту інвалідів.
Які документи потрібні інвалідові, щоб стати на облік у центр зайнятості?
— Паспорт, трудова книжка, документ про освіту — як для всіх громадян. Ще посвідчення інваліда, довідка до акта огляду МСЕК та індивідуальна програма реабілітації, що видається йому при одержанні групи інвалідності. Якщо там написано, що інвалід непрацездатний, то на облік ми його взяти не можемо. Хоча МСЕКи обіцяли, що таких категоричних висновків не робитимуть. Адже кожен інвалід у принципі може займатися якоюсь діяльністю.
У нас є приклади, коли навіть лежачі люди займаються вишивкою. Нехай заробітки й невеликі, але вони зайняті справою. А це теж частина реабілітації.
Надомну роботу пропонуєте?
— Якщо є на неї замовлення, то так. Як правило, це вишивання, шиття, ремонт взуття. Невеликі швейні підприємства створюють надомне робоче місце для інваліда, купують швейну машинку чи інше обладнання.
А на що можуть розраховувати, наприклад, інваліди дитинства, що ніколи не працювали?
— Люди з інвалідністю, які ніколи не працювали, не застраховані на випадок безробіття. Тому відповідну допомогу не отримують. Таким центри зайнятості надають консультативні послуги й допомагають у пошуках роботи чи профосвіти.
Яких спеціальностей навчають інвалідів?
Тих, що затребувані сьогодні на ринку праці і за якими реально знайти роботу. Це діловоди, швачки, оператори комп"ютерного набору, автослюсарі. А також ті, що дають змогу інвалідам зайнятися підприємницькою діяльністю, — перукар, продавець, кравець, столяр тощо. Набувають актуальності серед інвалідів народні ремесла — такі як лозоплетіння, вишивання в національних традиціях, виробництво кераміки. Підхід до кожного індивідуальний.
Чи може працюючий інвалід згодом оформити трудову пенсію?
— Так. За наявності у чоловіків 25, а у жінок — 20 років страхового стажу за їхнім вибором пенсія з інвалідності призначається в розмірі пенсії за віком.
Якщо інвалід не може прийти сам у центр зайнятості, що йому робити?
— Інформація про наявність вакансій розміщена на двох інтернет-порталах Державного центру зайнятості www.dcz.gov.ua та www.trud.gov.ua . Діє безкоштовний телефонний сервіс з пошуку роботи, можна дзвонити як зі стаціонарного телефону на номер 8 800 50 50 600, так і з мобільного — на 730. За цими двома номерами можна отримати консультацію й підібрати роботу.
2 
1
Коментарі