День Перемоги знову нагадує про досі невирішену проблему — примирення між ветеранами війни та вояками Української повстанської армії. Чи можливо це зробити і як?
Ірина Бекешкіна, 56 років, науковий керівник фонду "Демократичні ініціативи":
— І ті, й ті певний час воювали проти фашизму. А потім у кожного була своя правда: в одних — незалежна Україна, у інших — Радянський Союз. Але навряд чи вони зрозуміють, що є більші цінності, ніж минуле — сучасна Вітчизна, майбутнє нащадків. Мабуть, їх зможуть примирити тільки діти. Владу вони не послухають.
Тарас Чорновіл, 44 роки, народний депутат:
— Єдиний спосіб — перестати їх примирювати. Тим паче, що справжніх ветеранів з обох боків лишилося мало. До 2004 року між ними не було серйозних конфліктів. Існувало навіть кілька невеликих ветеранських організацій, що об"єднували й одних, і других. 1990 року один із таких осередків очолив Ігор Юхновський. Протистояння виникло, коли Віктор Ющенко захотів 9 травня 2005 року всіх помирити і вивести на один парад. Відтоді спокою немає.
Володимир Голобородько, 68 років, письменник:
— Воїни УПА готові примиритися, бо вони борці за свободу, незалежність, демократію. А ветерани Червоної армії здебільшого сталіністи, які воювали за тоталітарний режим. Тому примирити їх важко. Але час працює на УПА. Бо Україна — демократична держава, з"являється нова інформація про ті події. Наш президент багато робить у цьому напрямі. Із часом українці різних переконань порозумнішають. Справа ще й у фінансах. Воякам УПА треба дати такі ж пенсії й пільги, як учасникам бойових дії. Деякі західні області це вже роблять.
Тетяна Крупицька, 25 років, журналіст:
— Моєму дідусеві 92 роки, він воював у Другу світову в лавах Червоної армії. Дуже лояльно ставиться до УПА, бо не любить усе, що пов"язано з комуністами і Радянським Союзом. Його родину у 1930-ті розкуркулили. Розповідав, що на війні солдати для радянських генералів були "гарматним м"ясом". З Японії їх відправляли при 30-градусному морозі в холодних вагонах. Але боюсь, що скоро примиряти буде нікого. Серед моїх знайомих більшість рядових фронтовиків уже повмирали.
Ігор Мазур, 36 років, голова Київської організації УНА-УНСО:
— Справжні фронтовики не мають ніяких ворожих стосунків із вояками УПА. Мій дід був поранений під Віднем. Коли я розпитував його про бандерівців, то він казав: "Це були хлопці з лісу, які воювали за свою землю". Ворожнечу підігрівають колишні енкаведисти, тиловики, політруки, які непогано жили в ті часи і зараз гарно виглядають. До цього долучається Росія, якій підгавкують наші дешеві політики. Треба більше знімати документальних і художніх фільмів не тільки про УПА, а й про петлюрівців, січових стрільців, дисидентів.
3 
1
Коментарі
1