Головний психіатр Міністерства охорони здоров"я України Ірина Пінчук, 40 років, каже, що кількість інвалідів у країні зростає насамперед через відсутність фінансової стабільності.

Чи можна українців назвати психічно стабільною нацією?

— Я б не використовувала таке формулювання. Ми проаналізували офіційну статистику. Протягом 16 років незалежності 70 відсотків пацієнтів зверталися із депресивними, поведінковими, невротичними розладами. Це так звана прикордонна група психічних розладів. Майже 12–15 відсотків звертань були пов"язані з розумовою відсталістю дітей і підлітків. Іще 15 відсотків — із приводу важких психічних порушень: шизофренії, епілепсії тощо. Така картина з роками практично не змінюється.

Яка статистика росту захворюваності?

— Люди звертаються до психіатрів рідко, а інвалідність зростає. Якщо в 1990 році інвалідність унаслідок психічних розладів складала 17,6 відсотка на сто тисяч населення, то нині 56 відсотків. Тобто цей показник виріс утричі.

Які причини такого зростання?

— Дається взнаки безробіття. Відсутність фінансової стабільності. Це все впливає на нервову систему. Не маючи заробітку, люди намагаються одержати від держави різні соціальні виплати. У тому числі й з інвалідності. Тому зростає кількість інвалідів.

Що може спровокувати психічний розлад?

— На психіку впливає все: зміна погоди, похмурий погляд перехожого... Невпевненість у завтрашньому дні, нестабільність, відсутність житла, грошей... Через це людина може зірватися. А як результат — нервовий чи психічний розлад.

Чи спостерігається тенденція захворюваності на Сході й Заході країни?

— У промислових регіонах зростає кількість людей, порушення психіки яких пов"язано з виробничими травмами. А в сільських районах Заходу переважає розумова відсталість. Там люди живуть довше. На старості літ страждають слабоумством.

Поширення розумової відсталості також пов"язане з недостатнім вмістом йоду в їжі та воді. Наприклад, подібне спостерігається у Херсонській області.

На алкоголізм більше хворіють в східних областях. Типова ситуація. Людина працювала на шахті. Її закрили. У шахтаря виникає депресія. Але він не йде до психіатра.  Починає пити. Так намагається зняти стрес. І вже не може зупинитися.

Є відмінність між захворюваністю жінок і чоловіків?

— Жінки частіше впадають у депресію. А чоловіки більше схильні до алкоголізму.

А як впливає політика на психіку громадян?

— Багато хто сприймає політиків занадто близько до серця. Це інколи викликає депресивний розлад, невроз, стрес. Але найчастіше в надто чутливих громадян піднімається тиск, прискорюється серцебиття.

Чи спостерігалося збільшення психічних розладів у переддень виборів?

— Нині — ні. А от  2000-го, під час повторних турів на президентських виборах, по допомогу зверталося більше людей, ніж звичайно. Схоже, сьогодні українці охолонули до політичних подій. Їх більше гнітить не політична, а соціальна ситуація. Думки про дітей, як їх прогодувати й поставити на ноги, робота, проблеми з близькими тощо.

Чому люди рідко звертаються до психіатрів?

— Бояться клейма психіатричного діагнозу, певних соціальних обмежень, пов"язаних із ним. Цей страх із минулого, коли психіатрія була знаряддям у руках тоталітарної системи.

Як можна змінити ситуацію?

— Самотужки психіатри цього зробити не можуть. Потрібно змінити ставлення суспільства й влади до психічного здоров"я. Раніше в Союзі не було сексу. Тепер в Україні немає психічного здоров"я. Зовсім не надається значення важливості стану душі людини. Немає державної політики охорони психічного здоров"я. Відсутнє розуміння, що воно так само важливе, як і фізичне.

Та й сама організація психіатричної допомоги побудована неправильно. Фінансується не хворий, а ліжко. Тому якісну медичну допомогу можна отримати тільки в стаціонарі. А лікуватися ефективними, але дорогими препаратами не кожному пацієнтові по кишені.

×