За законом чотири відсотки робочих місць на підприємствах закріплено за інвалідами. І роботодавці зобов"язані приймати таких людей на роботу. Водночас інвалідів в Україні — два з половиною мільйони. А працюють лише 340 тис.
— Часто керівники не хочуть брати інваліда на роботу. Їм простіше заплатити штраф, — каже заступник директора Державного центру зайнятості Наталія Зінкевич, 47 років.
Проте недавно парламент ухвалив поправки до законодавства, які змінюють статус інвалідів. Тепер люди з особливими потребами можуть стати на облік у центрі зайнятості за місцем проживання, пройти там перенавчання, одержати спеціальність і роботу. Тобто інваліди вже отримуватимуть статус безробітного, чого не було раніше. А с 1 січня матимуть і допомогу по безробіттю.
Із двох з половиною мільйонів працюють 340 тисяч
За словами Наталії Зінкевич, при цьому вони можуть продовжувати одержувати пенсію. Але за однієї умови — якщо до цього інвалід працював не менш як 26 тижнів і платив страхові внески. Для інвалідів без трудового стажу — наприклад інвалідів дитинства — права на допомогу по безробіттю не встановлено.
Та навряд чи законодавчі зміни вирішать проблему працевлаштування інвалідів і зрівняють їх у правах зі здоровими людьми. Адже для людини з особливими потребами необхідно створити спеціальне робоче місце. Якщо при цьому дотримуватися європейських стандартів, воно коштуватиме $50 тис. Міністр праці і соціальної політики Михайло Папієв каже, що за останні роки таких місць створено сто тисяч.
Ще одна проблема — як інвалідові дістатися до роботи. Навіть у великих містах, не кажучи за менші й села, не передбачені під"їзні колії, пандуси для інвалідних колясок. Усе це є лише в 10% установ. Михайло Папієв вважає, що при затвердженні плану будівництва будь-якого об"єкта мусять враховувати інтереси інвалідів. А в комісію з приймання об"єкта мають входити представники громадських організацій інвалідів.
1 
1
Коментарі