Генеральний секретар Ради Європи Торбйорн Ягланд, 59 років, переконаний, що кожен в Україні погодиться з результатом голосування 7 лютого.
Рада Європи відіграла важливу роль шість-сім років тому, у важкі для української демократії часи. Проте чи не думаєте, що в "мирних" умовах організація не така ефективна, зокрема не в змозі переконати українських політиків провести потрібні країні реформи, припинити політичну боротьбу?
— Рада Європи допомагає Україні виконувати взяті на себе під час вступу до організації зобов"язання. Вони стосуються принципів плюралістичної демократії, верховенства права, дотримання прав людини та фундаментальних свобод тощо. Рада Європи намагається добитися, щоб українське законодавство і практика діяльності інституцій відповідали європейським стандартам. Ми підтримуємо Україну через надання рекомендацій, проведення експертиз законодавства. Звісно, прагнемо бути корисними не лише в часи кризи. Адже ми співпрацюємо з Україною з огляду на довготермінові перспективи її розвитку.
Міжнародні доповідачі розхвалили перший тур українських президентських виборів, але в Україні існують побоювання відходу від демократії за будь-якого їх результату в другому турі. Які ваші відчуття щодо подальшого розвитку подій?
— Справді, міжнародні спостерігачі відзначили високу якість проведення першого туру виборів. Зараз неможливо передбачити, хто з двох кандидатів переможе в другому раунді — і це є свідченням зростаючої політичної свободи, демократичних процесів і свободи медіа. Переконаний, що голосування 7 лютого отримає таку ж позитивну оцінку від світової спільноти. А в Україні кожен погодиться з результатом виборів.
Переконаний, що в Україні кожен погодиться з результатом виборів 7 лютого
Щодо подальших перспектив України, то я хотів би підкреслити важливість стабільних демократичних інституцій, і чіткого розмежування повноважень між ними. Суттєво також, щоб різні інституції, політичні актори та представники громадських організацій були залучені до конструктивного політичного діалогу. Таким чином можна побудувати та зміцнити взаємодовіру й злагоду в суспільстві.
В українців переважає думка, що політики служать олігархам, а не народу, або ж просто задовольняють власні бізнесові інтереси. Якою є місія політика в європейській політичній культурі?
— Велика відданість службі громаді, захист інтересів держави, підвищення добробуту населення, чесність і висока моральність мають бути головними для політиків. Вони повинні захищати інтереси людей, а не керуватися будь-якими іншими міркуваннями. Ані фінансовими, ані бажанням отримання через владу вплив.
Коли я долучився до політики, мені було лише 16 років. Я приєднався тоді до Робітничої молодіжної ліги, що є молодіжним крилом Норвезької робітничої партії. Цілком поділяв її ідеї щодо вільного й справедливого суспільства. Відтоді минуло багато років, я зробив політичну кар"єру. Але можу вас запевнити, що й тепер відданий тим ідеям та цінностям, що привели мене в політику в роки моєї молодості.
В Україні популярними є блокування роботи парламенту, втручання у діяльність судів. Що думаєте про таку практику?
— Знову ж таки: надзвичайно важливим є конструктивний політичний діалог, який повинен бути невід"ємною частиною демократичної політичної культури. Парламент — це те місце, де такий діалог має бути насамперед. Рада Європи завжди готова допомагати країнам-членам у подоланні криз. Однак, перш за все, це є відповідальністю політичних лідерів. Вони мають випрацювати найоптимальніші рішення внутрішніх проблем через побудову соціальної довіри між політиками й громадянами.
Що стосується судів, то незалежне та ефективне судочинство є ключовим елементом демократії. Рада Європи готова співпрацювати з українським керівництвом щодо розвитку українського законодавства у цій сфері й забезпечення відповідності його високим європейським стандартам.
Україна серед лідерів за кількістю скарг, поданих її громадянами до Європейського суду з прав людини. Чи є це свідченням серйозних проблем із демократією або ж функціонуванням судової системи?
— Україна — не єдина країна, на яку багато скаржаться до Європейського суду з прав людини. Фактом є загальне зростання числа заяв щодо всіх країн-членів. Суд можна навіть назвати "жертвою власного успіху".
Що стосується українського судочинства, то відповідна реформа є однією з ключових сфер для співпраці між Радою Європи та Україною. Це записано в нашому плані дій на 2008–2011 роки, ми реалізуємо спільну програму РЄ та Єврокомісії в цій сфері. Прагнемо допомогти у встановленні в Україні незалежного, незаангажованого, ефективного та професійного судочинства, доступного для всіх громадян. Сподіваюся, українське керівництво візьме до уваги рекомендації Ради Європи щодо відповідних законопроектів.
2 
1
Коментарі
7