Лікар-психіатр вищої категорії Зіновія Винник, 54 роки, каже, що молодим українцям для зміни світогляду треба по кілька місяців на рік жити в Європі.
Яка ситуація з неврозами в Україні?
— Окремі симптоми проявляються в 90 відсотків українців. Близько семи відсотків не контролюють свої емоційні реакції. Саме тому ми бачимо і чуємо крики, лайку, грубість у громадських місцях і в родинах. Неврози належать до функціональних захворювань центральної нервової системи. Причини виникнення їх складні й різноманітні. Учений Іван Павлов свого часу характеризував невроз як "сутичку нервової діяльності, що настає при зіткненні організму з надзвичайними умовами зовнішнього середовища".
Що найчастіше провокує початок неврастенії?
— Більшість наших співгромадян хворі з дитинства. Часто поштовхом до розвитку неврозів бувають надмірні, тривалі й психотравмувальні ситуації. При них відбуваються часті хвилювання, негативні емоції, гострі конфлікти, перевтома. Саме цього в європейських країнах легше уникнути. Там люди не такі "колючі" і стреси не такі часті. Або й узагалі рідкісні. До того ж у нас поширене вживання алкоголю та куріння.
Тобто те, до чого ми звикли в повсякденні, насправді є хворобою?
— Так. І в нового покоління покращень не видно. Ми ніби оселедці в діжці: скільки не борсайся, усе одно просолишся. Крім того, захворюванню на неврастенію сприяють обставини, які послаблюють організм: нерегулярне і неповноцінне харчування, хвороби внутрішніх органів, травми мозку, інфекційні хвороби. Чинників, які травмують психику, в час економічної кризи багато. Зокрема, безвихідь, яку можуть зумовити звільнення з роботи, проблеми з кредитами, поверненням депозитів, сімейні та побутові труднощі, недовіра до оточення, неналагоджене особисте життя. Сприяє накопиченню негативної енергії телебачення. Особливо російські фільми, в яких пропагують типові для пострадянського простору дикість, грубість, відверту лайку в буденних розмовах, садизм. Саме це зупиняє західних прокатників купувати такий "спосіб життя". А в Україну можна сплавити все, бо нам хамство не видається чимось новим. Це наші будні.
Чи є тенденції щодо поліпшення ситуації серед молодого покоління, яке не жило або мало жило в СРСР?
— На жаль, молодь перебуває в одній діжці з тими, які зростали в СРСР. Тільки вони — згори. На молодь впливають не так жорстокі комп"ютерні ігри та фільми, як незадоволені своїм життям родичі. Саме тому серед молодих людей поширені демонстраційна грубість, ненависть, жорстокість, байдужість, що не є притаманним для їхніх європейських однолітків.
Найчастіше причиною невротичного розладу є стрес?
— Так, важкий, гострий або хронічний стрес. Основні симптоми захворювання: дратівливість, гарячковість, ослаблення гальмівних процесів, розлади сну, тривожність, різні вегетативні порушення. Наприклад, нічний сон у таких людей стає поверхневим, переривчастим, а вдень з"являється сонливість, швидка стомлюваність. Із вегетативних порушень виникає серцебиття, головний біль стискаючого, оперізуючого характеру — так звана "каска неврастеніка". А також неприємні відчуття в серці, шлунку.
Як визначити невроз?
— Для невротичних розладів характерні різні симптоми. На початковій стадії хвороби вони незначні. Можливо, саме тому виникає думка: якось воно минеться. Навіть на етапі розгорнутої хвороби людина не поспішає по допомогу, бо ніби соромиться. Тим часом після гострої стресової ситуації зарадити лиху може лише курс психотерапії.
Виходить, наше суспільство вилікувати від стресу майже неможливо. А окремо взяту людину можна?
— Українське суспільство мусить дочекатися зміни поколінь. Представники нових генерацій для зміни світобачення мали б принаймні кілька місяців на рік жити в Європі. Це не наша ментальність — бути такими як тепер, але так склалося історично. Чим довше народ перебував під окупацією Росії, тим тяжча в нього форма неврастенії. У західних областях вона проявляється у легшій формі.
Якщо в когось із членів сім"ї з"явився такий розлад, то насамперед родичі повинні усвідомити: це не примхи характеру, а хвороба. Вона вимагає лікування, себто звернення до фахівця. Лише той розпізнає стадію і збагне, які ліки треба. Можливо, вашому родичеві потрібен лише короткий курс — два-три тижні транквілізаторів, а потім курс психотерапії. У будь-якому разі для хворого важливі міжособистісні зв"язки, підтримка й допомога.
Коментарі
1