Міністр охорони здоров"я Юрій Поляченко, 42 роки, обіцяє заманити медиків на село, говорить про невчасність страхової медицини і пропонує узаконити неофіційні гонорари лікарів.
Що робитиметься для сільської медицини?
— Розвиток сільської медицини — пріоритет 2006 року. Очікуємо, що сільські лікарі отримають соціальні пільги. Мова йде про додаткову відпустку, право на придбання земельної ділянки, пільги при кредитуванні, оплаті житлово-комунальних послуг тощо. Відповідний закон уже є. Необхідна його фінансова підтримка. Думаю, це стане можливим у другому півріччі.
Уже сьогодні виділено 250 млн грн на устаткування фельдшерсько-акушерських пунктів, амбулаторій районних лікарень, на закупівлю медикаментів для них. Цілком задовольнити потреби сільської медицини ми зможемо за три-чотири роки.
А як бути з кадрами — випускників медичних вузів зобов"яжуть відпрацьовувати на периферії?
— Кадри для села — мій головний біль. Але заганяти дипломників туди насильно ніхто не буде. Ми створюватимемо медпрацівникам у селі всі умови — і побутові, і професійні. Щоб фахівці самі туди поїхали. Багато залежить від місцевої влади та громадськості. Міністерство охорони здоров"я укладає з місцевими адміністраціями угоди. В них чітко виписано: що робить для людей у білих халатах держава, а що — місцева влада.
Бюджет медицини становить 17 мільярдів гривень
Одне слово, якщо в селі у лікаря буде для роботи нове обладнання, транспорт, він матиме пільги, нормальну зарплату, житло і повагу людей — то проблему з кадрами вирішимо. Головне, щоб запрацював Закон про соціальні пільги сільським лікаря. А ще — зросла зарплата. Наступного року плануємо підняти її вже на 35–40 відсотків.
А поки що вже наприкінці лютого в села вирушають спеціальні лікарські бригади. Вони проводитимуть диспансеризацію населення. І працюватимуть доти, доки не обстежать кожного сільського жителя. Людям гарантована необхідна консультація фахівця, а за потреби й допомога.
Це означає, що наша медицина повертається до профілактики захворювань?
— Так. Ми будемо відновлювати систему диспансеризації. Адже давно відомо: легше хворобу попередити, ніж лікувати. Цього року пілотні проекти запровадять в регіонах, що постраждали від Чорнобильської катастрофи. Поступово профілактичні огляди охоплять всю Україну.
Національний план дій в інтересах здоров"я народу України — це чергова концепція реформи нашої медицини?
— Я б не називав це реформою. Наше міністерство розробило "Дорожню карту" подальшого просування. Ми хочемо зібрати все добре, що було в системі охорони здоров"я останніми роками, починаючи від Національної програми здоров"я нації. Це комплекс взаємозалежних заходів. Їхнє поетапне виконання приведе до структурних змін галузі.
Але це — не реформа. Скоріше, продовження початого з чітко визначеною кінцевою метою. А саме — створення національної системи охорони здоров"я.
Гроші на втілення цих гарних намірів маєте?
— Початок фінансово підкріплений. Бюджет галузі зріс на 4 млрд грн. На 2006 рік він становить 17 млрд. Уперше фінансування медицини сягнуло 3,3 відсотка ВВП. На 30 відсотків збільшено видаткову частину. Очікується 20-відсоткове підвищення зарплати медпрацівникам.
Що дасть затверджений національний перелік ліків і яка доля "рецептурного" наказу часів Миколи Поліщука?
— Національний перелік ліків — це спеціальний перелік медикаментів, закупка яких дозволяється за державні кошти. Це дасть змогу створити на фармакологічному ринку умови для цивілізованої конкуренції. Відтепер головне в закупівлях препаратів — ефективність, якість і ціна. Результатом стане також здешевлення закупівель за бюджетні гроші.
Реформувати сільську медицину зможемо за три-чотири роки
Така політика дозволить вивести на наш ринок протиракові й протитуберкульозні препарати останнього покоління. Для прикладу візьмемо онкологію. Сьогодні за державний кошт ліками забезпечено в середньому 15 відсотків хворих. Застосовуючи національний перелік, ми зможемо задовольнити потребу в препаратах ще як мінімум 10–15 відсотків.
Щодо "рецептурного" наказу, то його дію призупинено. Система охорони здоров"я ще не готова до його негайного запровадження. Рецептурний продаж лікарських препаратів почне діяти з 1 червня цього року і поетапно.
Крім сільської медицини, які ще пріоритети визначено на найближчий час?
— Серед основних напрямків залишаються боротьба з ВІЛ/СНІД і туберкульозом, наркоманією, серцево-судинними й онкологічними захворюваннями, охорона материнства і дитинства, цукровий діабет. Ми хочемо створити спеціальні профільні центри й надати їм статусу національних. Ці структури будуть головними координаторами і виконавцями національних програм. Там об"єднають зусилля вчені, менеджери, професіонали-практики. Ці фахівці даватимуть рекомендації МОЗ, формуватимуть стандарти лікування.
Ми працюємо над створенням в Україні національного Центру раку за принципом французького Інституту раку. Плануємо приєднатися до Міжнародної хартії з боротьби з онкозахворюваннями. Це дозволить нашим лікарям користуватися єдиною базою даних, стандартами лікування, науковими розробками в цій сфері.
Яке ви ставитеся до запровадження страхової медицини?
— Вважаю, що наша система охорони здоров"я поки що до неї не готова. Половина населення не в змозі сплачувати страхові внески. За підрахунками економістів, запроваджувати страхування матиме сенс при середній зарплаті не нижче ніж 250 доларів. Ухвалити закон про обов"язкове державне медичне страхування планується в наступному році. На його реалізацію дається три роки.
Страхування має сенс при зарплаті не нижче ніж 250 доларів
Ми проситимемо Конституційний суд роз"яснити, яка стаття в Основному Законі домінуюча — 49-та, яка дає право на безплатну медицину, чи 95-та. Якщо все ж таки 49-та, то страховий внесок може розглядатися як прихована плата за медичні послуги. У 95-й ідеться про безплатні медичні послуги у рамках бюджетних асигнувань. Якщо "переможе" вона, то ми говоримо: ці послуги держава гарантує, а все інше — за рахунок страхових внесків. І це потрібно виписати в окремому законі.
Якщо "переможе" 95-та стаття і медицина фактично припинить бути безплатною, то корупція в ній зникне?
— Корупціонерами можуть бути лише чиновники, що сидять у міністерствах і відомствах. Усе інше — то навіть не хабар. А гонорари. Це, за великим рахунком, подяка людей лікарям за їхню працю.
Ми хочемо створити Асоціацію лікарів. Вона зможе ініціювати внесення в законодавство про прибуток статті, що давали б право лікареві легально одержувати гонорари. Я кажу не про "добровільні внески на рахунок лікарень". Це перекручення нашої медицини. Мова йде про гонорари лікарям, розміри яких визначають самі пацієнти.
Коментарі
1