29 травня у грузинському місті Батумі підписали меморандум про створення неурядової грузинсько-української організації "UG Форум". Підписи під документом поставили по два учасники від кожної з країн: керівник громадської організації "Стратегічне партнерство" Олег Канівець, лідер громадської організації "Українське юридичне товариство" Олег Березюк та туристична компанія "Каліпсо Тревел" в особі Інги Малакмадзе, від юридичного бюро "BB Легал" Паата Котенашвілі.
Новостворена організація розширюватиме й розвиватиме суспільно-політичні, економічні, культурні, науково-технічні та спортивні зв'язки між двома народами. Домовилися провести перший форум у вересні цього року у Львові. Перед підписанням меморандуму відбулися кілька зустрічей української делегації з грузинськими посадовцями. Зокрема, з українцями зустрічалися перший заступник міністра фінансів і економіки Аджарії — Сулхана Джортменадзе, міністр сільського господарства Аджарії — Донару Сурманідзе, заступник начальника Департаменту туризму і курортів Софіо Лазішвілі, міський голова Поті — Вахтанг Лемонджава, перший заступник міського голови Батумі — Давід Леквеїшвілі.
— Ми перебували в Грузії на запрошення кількох неурядових грузинських організацій, — розповідає 48-річний Олег Канівець. — Хотіли ознайомитися з набутками цієї країни. Відвідали державні установи, вільну індустріальну зону, ряд підприємств. Побачили, як розвивається туристична, будівельна галузі. Вразили зрушення за останні роки. Тому хочемо досвід, отриманий після революції троянд, і той етап, на якому зараз перебуває ця держава, застосувати і в Україні. Ми бачимо, що Грузія досягла успіхів виключно через те, що влада і суспільство, неурядові організації змобілізувалися і захотіли жити в іншій новій демократичній країні.
Сьогодні в Грузію надходить багато інвестицій, щороку вона отримує не менше мільярда доларів. Це створює нові робочі місця, дає змогу розвиватися туристичному бізнесу. Сьогодні у Грузії 43 відсотки ВВП формуються за рахунок туристичної галузі. А ВВП порівняно із 2003 роком зріс майже в чотири рази. Усе це свідчить, що до цієї країни є довіра в світі. Грузія показала приклад, як можна подолати корупцію. І сьогодні вона активно доводить, що корупції можливо позбутися. Ми хочемо, щоб цей досвід був перенесений і в Україну. Тому у Львові у вересні плануємо провести форум, щоб залучити політичні, ділові кола, громадських діячів, щоб збудити українську владу, щоб суспільство почало вимагати від неї переймати грузинський досвід. Львів — найкраще місто для такого заходу, бо Галичина ментально вже готова до змін.
Які перспективи грузинсько-українських стосунків?
— Імпорт і експорт між Україною і Грузією має великі перспективи. Шість-сім років тому вони разом були на третьому місці за товарооборотом. Сьогодні в експортній групі Україна в товарообороті Грузії має 7 відсотків, в імпортній — 11 відсотків. Тому є куди рухатися. У Грузії активно розвивається гідроенергетика, а Україна спроможна випускати обладнання для грузинської гідроенергетичної промисловості. Близько 2,5 мільярда інвестують у це. Грузія може посприяти нам у купівлі каспійської нафти і транспортуванні її через свою територію з Баку до Супса. А там далі ми можемо продавати її. Наші нафтові компанії матимуть можливість заробляти серйозні гроші на транспортуванні. Великі перспективи відкриваються для України в плані експорту пшениці, цукру, круп. Це і зміцнить наш бізнес, і ми зможемо допомагати Грузії.
Після побаченого — відроджених міст, ознайомлення із грузинськими реформами — не соромно буде везти грузинів до України?
— До людей везти не соромно. А от у державні установи, аби про щось домовлятися, — дуже соромно. Бо домовитися в Україні без грошей важко. Ми побачили в Грузії Будинок юстиції — це приклад, як за рік-два досягти того, щоби бізнес можна було зареєструвати за кілька хвилин без хабарів. А в Україні це годівниця для чиновників.
Плануєте підприємницьку діяльність у Грузії?
— Є такі думки. Зокрема, цікавим є нафтовий бізнес. Дуже перспективна тема — створення птахофабрик. Адже Грузія забезпечує себе птицею лише на 10-20 відсотків. Також вигідно ввозити до нас мандарини, апельсини. Дуже зацікавлені були б наші бізнесмени вкладати в Грузії кошти в будівництво підприємств переробної промисловості, зокрема консервних заводів для цитрусових. Сировина тут є.
З нами до Грузії приїхали бізнесмени. Серед них ті, хто працює в будівельній галузі. Адже в Україні вона не розвивається, а тут росте. Тому якщо в нас є підприємці, які можуть запропонувати цьому ринку свої матеріали, то чому б не скористатися? Грузія приваблює податковим законодавством. Ми чули від міністра фінансів, що якщо ти будуєш житло, офіси чи готель до 2 тисяч квадратних метрів, то тобі дають пільги з оподаткування — до 15 років. Це ж стимул. А у нас в Україні робиться все лише для однієї родини, однієї Сім'ї.
Коли ми зможемо застосувати досвід грузинських реформ?
— Поки що для нас це теорія. Але це треба доносити до громадськості, давати поштовх. Тоді вона і владу примушуватиме діяти відповідним чином. Це підважуватиме сьогоднішній режим в Україні.
2 
1
Коментарі
5