Україна знову збирається позичити гроші. Нічого дивного — у бюджеті записані зовнішні запозичення. Враховуючи, що приватизація цього року не дала і десятої частини від плану, інших джерел покриття дефіциту немає.
Трішки теорії. Дефіцит бюджету виникає, коли витрати перевищують доходи. Покрити розрив можна внутрішніми або зовнішніми запозиченнями та продажем наявних державних активів — приватизацією. Кожен із варіантів має свої плюси та мінуси, й уряду завжди доцільно їх поєднувати. Але зараз це навряд чи вдасться.
За перші півроку на приватизації Україна заробила 174 млн грн за річного плану 2,121 млрд. Судячи з усього, не буде продано єдиний планований до продажу об"єкт — "Луганськтепловоз". Прем"єр-міністр Віктор Янукович уже заявив про призупинення конкурсу. Не кращі справи з внутрішніми запозиченнями. У вересні після понад річної перерви Мінфін знову почав випускати облігації внутрішньої державної позики. Проте конкурси виявилися провальними. Банки та нерезиденти — основні покупці у минулі роки — не хочуть купувати їх за запропонованою ставкою 9,5%. Банки очікують традиційного осіннього пожвавлення кредитування — вони зможуть отримувати по 15 і більше відсотків річних. Іноземці ж не впевнені у стабільності гривні.
За яким саме курсом Мінфін це робитиме — цікаве питання
Тож зовнішні запозичення є цілком зрозумілими. Але те, як саме будуть позичати, стало справжнім сюрпризом.
Уряд оголосив, що збирається випустити облігації зовнішньої позики (так звані євробонди) на суму 384 млн швейцарських франків, або ж $306 млн. Дивує валюта випуску: раніше Україна позичала у доларах та євро. І суми були вищі: $500–700 млн.
Франк є вільноконвертованою валютою. Але борги на світовому ринку в ньому беруть набагато рідше, ніж у доларах, євро та єні. Та й курс швейцарського франка коливається разом з єдиною європейською валютою — тож очевидної причини позичати саме у цій валюті не було.
Все це наштовхує на думку про не дуже прозорі ігри. По-перше, НБУ не має у своїх резервах франків, тому для виплат боргу Мінфін має їх купувати. За яким саме курсом він це робитиме — цікаве питання. По-друге, Швейцарія відома відданістю банківській таємниці — тому цілком можливо, що купуватимуть ці євробонди насправді українці, які не хочуть особливо світитися.
Не менш дивним є термін розміщення облігацій — 12 років із можливістю дострокового погашення через 3 роки. Більшість позик беруть на 5, 7, 10 та 30 років. Така розбивка є неписаним правилом, тому інший варіант має здивувати інвесторів. Ще дивує некругла сума запозичень і відсутність заявок про ті компанії, що розміщуватимуть ці папери — лід-менеджерів.
Водночас $300 млн для покриття дефіциту бюджету цього року явно замало. Очевидно, незабаром будуть нові зовнішні запозичення. Може, ще дивніші.
4 
1
Коментарі