Друга світова обійшлася американцям дешевше, ніж Ірак та Афганістан

— Теракти відбулися тоді, коли Америка йшла до зеніту своєї могутності, — каже про події 11 вересня 2001 року директор Інституту політичного аналізу та міжнародних досліджень Сергій Толстов, 56  років. — Вона була наддержавою, у 1990-х здавалося, що світ буде таким однополярним досить довго.

Реакцією на теракти стали дві війни — в Іраку та Афганістані. Америка офіційно визнала себе державою, яка веде війну. З одного боку, це поширення впливу. З іншого — економічне перенапруження, яке призводить до того, що політична еліта усвідомлює неможливість продовження такого курсу. На ці війни Америка витратила більше коштів, ніж на участь у Другій світовій війні. Пояснити пересічним американцям раціональність цих жертв за відсутності чітких цілей, наприклад, в Афганістані, складно.

За ці роки змінилося американське суспільство. Внутрішньою тенденцію стало посилення безпеки, оскільки спецслужби виявилися безпорадними під час терактів. Я їздив до США, тепер у них багато різних умов, обмежень. Наприклад, не можна закривати валізи в аеропорту. Такі обмеження безпеки для американців стали атрибутами щоденного життя. Листування взагалі прозоре, бо спецслужби мають право перевіряти все надіслане звичайною чи електронною поштою.

Американці втратили відчуття недоторканності. Призвичаїлися до думки, що океани вже не захищають їх від агресії. Хоча суспільство покладається на служби безпеки й владу, але тероризм став повсякденним явищем.

Вашингтон може далі продовжувати активну зовнішню політику лише за умови, що  долар є резервною валютою всіх інших економік. Якщо його роль буде скорочуватися, то відповідно споживання й витрати Америки зменшаться. Зараз долару допомагає криза євро і слабкість китайської валюти. З іншого боку, американська адміністрація не хоче раптово виходити з Афганістану, оскільки це буде помітною політичною поразкою. Також США не хочуть залишити у спокої Ірак, бо це дозволяє контролювати нафтові ресурси. Адміністрація Обами залишає за собою право на воєнні заходи, але робитиме за крайньої необхідності. Проте варто поставити хрест на можливих військових операціях проти Ірану. Бюджетних ресурсів для такої кампанії немає.

×