Завдяки теплому березню весняно-польові роботи масово розпочалися на два тижні раніше. Сьогодні вони проходять із різною інтенсивністю в усіх областях. Аграрії Криму та Одеської області вже закінчили сіяти ранні ярі зернові. Проте посівну лихоманить від недофінансування. І це попри переповнені оптимізмом заяви, що нинішня хлібна кампанія почалася як ніколи без ажіотажу, йде задовільними темпами, а селяни забезпечені матеріально-технічними ресурсами "на всі сто".
Саме від безгрошів"я усі біди сільгосппідприємств — порушення агротехнологій, невисока якість вирощеного збіжжя. Як наслідок — мінімальна рентабельність, через що аграрії не можуть вкладати кошти у розширення та вдосконалення виробництва.
Нинішнього року фінансові негаразди господарств пояснюються, зокрема, перевиробництвом цукру. Аграріям важко було продати його дорожче ніж по 2,35 грн за кілограм. Закупівельні ціни на свинину також упали до "рекордних" 5–5,50 грн за кіло живої ваги. Вітчизняне м"ясо подешевшало через імпортне, зокрема через нелегальні партії, які масово йдуть з-за кордону. Зерно ж, яке зберігалося у селян, здешевила заборона продавати його на експорт. До неї уряд вдався, аби утримувати стабільними ціни на хлібобулочні вироби всередині держави. Відміна напередодні посівної експортних квот на ячмінь та кукурудзу селянам допомогла мало. Здебільшого вони не могли так довго тримати збіжжя і продали його за низькими цінами.
Торік агропідприємства недоотримали майже 700 мільйонів гривень
Аби згладити провину, держава нібито збільшила обсяги дотацій, які традиційно видаються на гектар посівів. Але отримати їх непросто. У багатьох країнах для цього селянинові достатньо прозвітувати, що і скільки він посіяв. Після перевірки цієї інформації відповідною комісією можна отримувати гроші. У нас же зараз, аби одержати дотації, хліборобам доводиться оббивати ще більше порогів, ніж торік. Треба надати копії договорів оренди паїв, кожну з яких слід нотаріально засвідчити — це немалі гроші.
Або, приміром, вимагають фінансовий звіт за минулий рік, що є комерційною таємницею. Ще потрібно принести нотаріально завірені акти на сільгоспроботи, проведені торік. А дотацію надаватимуть лише господарствам, де засівають насінням не нижче третьої репродукції. А в окремих регіонах навзамін дотацій узагалі вимагають віддати державі певний відсоток вирощеного врожаю. "До резервних фондів" — пояснюють чиновники. За таких умов нинішнього року кількість сільгоспвиробників, які не зможуть виконати усі вимоги, аби отримати задекларовану державою допомогу, зросте. До речі, торік агропідприємства недоотримали майже 700 млн грн дотацій і компенсацій.
4 
35413
Коментарі