Керівник енергетичних програм центру "Номос" Михайло Гончар, 45 років, вважає, що Росія використовуватиме питання постачання газу для дестабілізації політичної ситуації в Україні.
Президент Росії Дмитро Медведєв заявив, що Україна неспроможна платити за російський газ. Чи так це?
— Випади проти України й "Нафтогазу" невипадково припали саме на цей період. Бо стали відомі результати господарської діяльності "Газпрому" — його показники за перший квартал суттєво знизилися. Обсяг продажу газу на основному ринку — у країнах ЄС впав на 39 відсотків. Перспектива на найближчий період також несприятлива. Відповідно до минулорічних тенденцій нафтового ринку зараз буде знижуватися ціна на газ. Тобто навіть при збереженні урізаних обсягів експорту до Євросоюзу "Газпром" отримає менше доходів, що ще більше погіршить його фінансовий стан. А він ще й продовжує пробивати будівництво економічно необґрунтованих проектів, зокрема "Південного потоку" — з Росії до Болгарії через Чорне море.
Більше того, експерти ловлять "Газпром" на явній нісенітниці: проектна потужність "Південного потоку" має бути збільшена практично вдвічі — із 31 до 63 мільярдів кубометрів на рік. А вартість проекту раптом стала вдвічі меншою — із 19–24 до 9,6 мільярда євро. Щоправда, й ці гроші непідйомні для "Газпрому".
А чи є проблеми в "Нафтогазу"?
— Звісно. Але він залишається державною компанією. Тому уряд надаватиме йому субсидії і не дасть збанкрутувати. Хоча це й не зовсім правильно — така структура має приносити державі гроші, а не накопичувати борги і проблеми.
Питання в іншому: якщо "Газпрому" не вистачає платежів "Нафтогазу", це і є індикатором його вкрай невтішного фінансового стану. І напередодні сьомого числа кожного місяця — терміну сплати за газ — ситуація завжди нагнітається. Але той факт, що зараз до цього підключилися президент і прем"єр Росії, свідчить: задумуються маніпуляції, щоб перейти до передоплати за газ. "Газпром" юридичними і бухгалтерськими хитрощами може створити ситуацію, коли платіж не буде зарахований до сьомого числа. І потім подати це як факт порушення Україною контрактних зобов"язань. Тобто "Нафтогаз", розрахувавшись за попередній місяць, буде змушений тут же платити за місяць вперед. Це для нього стане проблемою.
То ми стоїмо на порозі нової "газової війни"?
— Поки що я назвав би це інформаційно-пропагандистською підготовкою. Бо розгортання газової війни з перекриттям його поставок влітку неефективне. Так було завжди — взимку закручують кран, улітку задіюють ціново-боргові механізми.
Уже минуло майже півроку після підписання газових угод. Тоді Юлія Тимошенко заявляла, що вони найкращі. Як нині їх оцінити?
— Як найкращі з найгірших. Могло бути ще гірше. Можна зрозуміти у тій ситуації бажання уряду розрядити обстановку, розблокувати постачання газу в Україну і ЄС. Російська сторона і скористалася цим. Контракти були підготовлені винятково "Газпромом" — рука українських експертів їх не торкалася. Згода Тимошенко на їх підписання була політикою.
"Газпром" не в змозі задовольнити усіх споживачів
Зараз можна виразніше побачити проблеми цих угод. Росія заклала в них передумови для переходу на передоплату за газ.
Які можуть бути політичні поступки Тимошенко, щоб Росія до президентських виборів не нагнітала ситуацію на газовому ринку?
— Росія не прийме від неї політичних поступок. Кремль дестабілізуватиме ситуацію й підтримуватиме керований хаос в Україні. Газовим питанням він маніпулюватиме українськими центрами влади. Використовуватиме бажання основних гравців будь-що стати переможцем президентських перегонів. І домагатиметься цілком конкретних поступок. Зараз йдеться про підписання російсько-української міжурядової угоди щодо співпраці в газовій сфері, яка нібито покликана зняти заперечення Кремля проти брюссельської декларації з модернізації української газотранспортної системи. Але потрібно ретельно дивитися на зміст угоди. Бо уже нині Тимошенко закладає асиметрію: з ЄС маємо декларацію, яка не є юридично обов"язковим документом, а з Росією матимемо міжнародний договір.
Президент Віктор Ющенко заявив, що Україна має переглянути газові контракти. Чи це можливо?
— Лише з доброї волі Росії. Безумовно, треба прибрати з цих угод дисбаланси — це стосується тарифів й обсягів постачання. Але Росія на це не погодиться. А звертатися в Стокгольмський арбітражний суд нема чого — самі ж погодилися на такі умови. Тому мова має йти про те, щоб створити можливості для перегляду цих контрактів. Для цього має бути консолідована позиція. Бо ось нині президент вимагає перегляду, а уряд не збирається цього робити. Росія цим користується. І навіть закликає наших можновладців визначитися. А вони не хочуть, бо переважають корпоративні інтереси. А платять за це українські споживачі.
Чи переглядають щоквартально ціну газу?
— Так. У першому кварталі вона становила 360 доларів за тисячу кубометрів, у другому — 270,95. У наступних має ще знизитися, якщо Росія чогось не вигадає. Саме тому "Газпром" наполягає, щоб Україна закуповувала газ для закачування у підземні сховища. А в нас ще лишилися запаси з минулого опалювального сезону.
Чому "Газпром" скорочує видобуток газу?
— Насправді видобуток не скорочують — він падає. І не через те, що споживачі менше його беруть, а тому що західно-сибірські родовища виснажені. Росія це приховує.
Крім скорочення імпорту газу в Європу, в самій Росії за наполяганням "Газпрому" обмежується його споживання. Також примушують скорочувати видобуток газу приватні компанії.
Це свідчить, що "Газпром" не в змозі задовольнити усіх споживачів. Улітку ця проблема не надто відчутна, але взимку постане дуже гостро. Недарма ж останні газові війни виникали в період холодів.
Чи має Європа допомогти Україні в газових суперечках з Росією, зокрема надати кредит?
— І так, і ні. Європа не повинна фінансово допомагати нам — Україна сама ж підписала такі угоди з дисбалансом між цінами газу і тарифами на транзит. З іншого боку, йдеться про енергетичну безпеку ЄС. Тому позиція Європи під час конфлікту — мовляв, це суперечка двох комерційних структур, хай самі розберуться — неадекватна. Єврокомісія не змогла розібратися у глибинних причинах. Справа ж у тім, що Росія не ставить за мету розібратися, а прагне просувати свій інтерес — поставити під контроль українську ГТС і домогтися від ЄС згоди на реалізацію політично вмотивованих проектів: "Південний потік" і "Північний потік" — через Балтійське море. Москва хоче "розкрутити" європейців на гроші для цього.
Єврокомісія розглядає можливість фінансового сприяння Україні для закупки необхідних обсягів газу за умови, що наша сторона забезпечить прозорість функціонування газосховищ, розташованих у Західній Україні. Але Україна мала б ще після зимової газової кризи запропонувати європейським компаніям закуповувати газ безпосередньо у Росії і розміщати їх у наших сховищах. Це перерозподілило б відповідальність за енергобезпеку країн ЄС. До того ж у Європі зберігання газу — дуже прибутковий бізнес. Там тарифи на це у 20 разів вищі, ніж в Україні.
3 
1
Коментарі