16 вересня офіційно перестала існувати демократична коаліція, яку складали "Наша Україна — Народна самооборона" і Блок Юлії Тимошенко. Про перспективи створення у Верховній Раді нової більшості розповідає керівник Центру прикладних і політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко, 49 років.
Чому не вдалося зберегти демократичну коаліцію?
— Це абсолютно закономірний фінал. Коаліція стала жертвою ворожнечі двох "партій війни" — оточень президента та прем"єра, а також особистої неприязні Віктора Ющенка й Юлії Тимошенко.
Коаліція була "шлюбом за розрахунком". Але розрахунок кожної зі сторін не справдився. А російсько-грузинська війна, оцінка її в парламенті, звинувачення в державній зраді прем"єра — це скоріше каталізатори процесу руйнування більшості. Ще навесні було видно, що вона переживає кризу. У серпні–вересні просто з"явилися приводи, які пришвидшили хід подій.
Кому був вигідний розпад більшості?
— Тут слід говорити не про вигоду, а про відповідальність. Винні обидві сторони, тому негативи будуть і для одних, і для інших.
Кажуть, це вигідно Секретаріату президента. Але коли раніше в парламенті стояло питання про відставку уряду Тимошенко, секретаріат не підтримав ці дії та врятував Кабмін від майже неминучої відставки. Можливо, тоді у відомстві Віктора Балоги вирішили, що ще не час, або не хотіли виступати в ролі руйнівника демократичної коаліції й уряду.
Нині конфлікт посилився. Саме тому з"явилися звинувачення в зраді, стала жорсткішою критика уряду із боку президента та його секретаріату. Але я не вважаю, що вони від цього виграли. Навпаки — завдяки тому, що БЮТ вступив у тактичний союз із Партією регіонів, у парламенті сформувалася антипрезидентська конституційна більшість. Глава держави замість конкуренції із Тимошенко отримав ще серйозніший виклик — спільне голосування двох найбільших фракцій.
Прем"єрці також це не надто вигідно, оскільки дострокові вибори чи формування нової більшості несуть ризик зміни уряду.
Що ймовірніше — утворення нової коаліції чи дострокові вибори?
— Ці варіанти однаково вірогідні.
А ще можливий безкоаліційний формат роботи Верховної Ради. Наприклад, частина "регіоналів" не голосуватиме за антипрезидентські закони чи за подолання вето. Тоді, можливо, Ющенко не буде припиняти повноваження парламенту. Адже це його право, а не обов"язок.
Але ризики для президента залишаться. Тому остаточний варіант розвитку подій визначиться в жовтні — в останні дні, відведені на формування нової коаліції.
Чи може розколотися Партія регіонів на дострокових виборах?
— У них, справді, виникли серйозні внутрішні протиріччя. Свідченням цього стало виключення із партії Раїси Богатирьової й інтерв"ю Бориса Колеснікова (він назвав однопартійця Дмитра Табачника злодієм і дешевим клоуном. — "ГПУ"). Але "регіонали" уникатимуть розколу. Адже ті, хто в певній опозиції до Віктора Януковича, розуміють, що його ніким замінити. Знайти іншу достатньо рейтингову фігуру для створення нового проекту проблематично. Богатирьова таку роль не витягне, хоча й може запустити свій проект.
У Партії регіонів Януковича замінити ніким
Але до президентських виборів опоненти будуть зберігати хоча б формальну єдність. Зокрема й тому, що в Януковича є певні шанси перемогти 2010 року. Якщо ж він програє боротьбу за крісло глави держави і не отримає інших серйозних владних призів, тоді поступово його усуватимуть із політичного процесу. За перемоги Тимошенко частина "регіоналів" перейде на її бік. У такому разі партія стане менш впливовою, і це має призвести до її оновлення.
Нині майже третина українців хочуть голосувати за якусь нову політичну силу. Хто може претендувати на цю нішу?
— Більш реальною є потреба нової сили серед виборців, які свого часу голосували за Ющенка, потім — за Блок Тимошенко, але розчарувалися в обох. На цей попит є й певні пропозиції. На київських виборах з"явилися блоки Віталія Кличка та Миколи Катеринчука. Нині про наміри створити власні проекти заявляють голова Верховної Ради Арсеній Яценюк і екс-міністр оборони Анатолій Гриценко. На дострокових парламентських виборах будуть нові політичні сили, які претендуватимуть на "помаранчевий" електорат. А вже на наступних вони складуть серйозну конкуренцію "Нашій Україні" та БЮТу, будуть в опозиції до них.
Яка модель влади краща для України — президентська чи парламентська?
— Навряд чи в нас вони спрацюють у чистому вигляді. Для України найбільш прийнятні моделі влади, реалізовані в Польщі й Литві. Там Кабмін формується в парламенті, повноваження глави держави й уряду чітко розділені. Президент відповідає за зовнішню політику та національну безпеку, але може втручатися в роботу уряду. Він є авторитетною фігурою, грає помітну роль у міжнародних відносинах. У той же час Кабмін керує виконавчою владою.
Дострокові вибори — найкращий вихід із нинішньої політичної кризи?
— Вибори є цивілізованим способом подолання криз у суспільстві. Інша річ, що люди втомилися від безкінечних виборчих кампаній, які не розв"язують політичних проблем і не покращують соціальної ситуації. Але якщо не буде іншого виходу — їх треба проводити.
Більш прийнятним варіантом було б створення нової коаліції. Однак вона не повинна конфліктувати із президентом. Бо він на обмеження своїх повноважень відповідатиме "війною".
3 
1
Коментарі