Селяни тільки розпочинають сіяти цукрові буряки. Але вже зрозуміло: нинішнього року відбудеться рекордне скорочення площ під них. За різними оцінками на 16–48% — до 340–540 тис. га.

Цукроварні бояться восени залишитися без сировини. Деінде гінці від таких підприємств об"їжджають навколишні бурякосійні господарства і вмовляють керівників не "скидати" площі під цукровим буряком.

Фермер із Кагарлицького району Київщини Олександр Широкоступ торік зібрав гарний урожай коренеплодів. Але нині також має намір значно скоротити посіви.

— Сіяти пшеницю набагато простіше, — каже. — Так само кукурудзу, соняшник або сою. Із пшениці гарний прибуток. І кукурудзи нормальне господарство збирає по 10–12 тонн із гектара. Помножте по 1200 гривень за тонну, відкиньте витрати. Зі 100 гектарів отримуєш не менше 200 тисяч гривень прибутку. Ціна на соняшник нині 5 тисяч гривень за тонну, а буде і 5,5 тисячі. Рентабельність сої — 200 відсотків, соняшнику — 300. А цукрового буряку торік за врожайності 456 центнерів з гектара була 15 відсотків. Якщо так і далі піде, буряком займатися не будемо.

Зі 100 гектарів кукурудзи отримуєш не менше 200 тисяч гривень прибутку

Чимало причетних до цукровиробництва фахівців пророкують навіть крах галузі після остаточного вступу України до СОТ. Утім, поки що на нашому внутрішньому ринку є надлишок цукру. За підрахунками, його ресурси на нинішній маркетинговий рік становлять щонайменше 2 млн 940 тис. т — при тому, що українці щороку з"їдають 1,8 млн.

Але інформація про катастрофічне зменшення посівних площ під буряками може викликати швидке подорожчання солодкого піску. До того ж значна його частина концентрується в руках кількох потужних компаній, здатних притримати цукор і спровокувати таким чином сплеск ціни. У них під контролем не лише цукроварні, а й десятки тисяч гектарів землі, велика кількість сільгосппідприємств. Вони намагаються "підім"яти" під себе процес цукроваріння й, на відміну від фермерів, здебільшого розширюють площі під солодкими коренями.

Хоча й цим бізнесовим структурам є привід непокоїтися: зі вступом до СОТ імпортний цукор витіснятиме вітчизняний. Адже ми відкриваємо свій ринок і взяли на себе невигідні зобов"язання. По-перше, Україна зголосилася на зменшення імпортного тарифу на цукор до 50% від митної вартості — досі було не менш як 300 євро за тонну. По-друге, погодилася на встановлення квоти на ввезення  тростинного цукру-сирцю в обсязі 260 тис. т щорічно з наступного після вступу України до СОТ року.

×