"Відстоювати інтереси сільськогосподарської галузі можливо лише коли стоїш на смерть, борешся, сваришся", — сказав міністр аграрної політики Олександр Баранівський, 50 років, на прес-конференції в Житомирі.
Він додав, що йому довелося "привозити цукровий буряк і висипати під Кабмін", а також, що "свиней виводили з поросятами під Кабмін на підтримку Баранівського".
Голова правління Центру політичної освіти Костянтин Плоский, 30 років, зазначає, що заява Баранівського про опозиційність має і політичне, й економічне підґрунтя.
— Але політичний чинник переважає, — вважає він. — Баранівський представляє Соціалістичну партію. Вона зараз усіляко намагається дистанціюватися від "Нашої України" та її представників, що становлять більшість в уряді. Таким чином соціалісти прагнуть в очах виборців відсторонитися від пов"язаних із помаранчевим табором невдач.
Свинки теж мають право бути біля Кабміну
Водночас експерт звертає увагу на те, що економічні погляди у прем"єр-міністра, більшості членів уряду і міністра агрополітики дещо різні.
— Баранівський як соціаліст — прибічник державного впливу, — каже Костянтин Плоский. — У тому числі й на сільськогосподарський сектор. А нинішній уряд, як і попередній, є ринковим. У ньому домінують ідеї зменшення ролі держави в управлінні економікою. Тому Баранівський вирізняється своїми неринковими поглядами.
Генеральний директор аналітичної компанії "УкрАгроКонсалт" Сергій Феофілов, 47 років, теж уважає, що заява Баранівського пов"язана радше з політичним протистоянням в уряді, ніж із його безпосередніми професійними обов"язками.
— Заява може бути пов"язаною з тим, що з 1 січня Міністерство аграрної політики отримало нові, доволі потужні важелі впливу на ринок: створення аграрної біржі, аграрного фонду, — каже він. — Це дає змогу проводити торги, впливати на ціни, здійснювати інтервенції. Проте швидше за все заява Баранівського — плід якихось політичних утрясок.
Про інтереси сільського господарства тут не йдеться, переконаний народний депутат з партії "Реформи і порядок" Володимир Бондаренко, 53 роки. Адже під час вирішення не політичних, а господарських питань соціалісти щоразу пікетують уряд. І привозять туди всіляку живність.
— Це піар-акції, спрямовані на завоювання сільського електорату, — каже народний депутат. — І піарщиків уже давно треба було б поставити на місце. Сказати їм: шановні друзі, або ви працюєте в цій системі, або ви її критикуєте. Звичайно, свинки теж мають право бути біля Кабміну. Але поведінка тих "свинок", які їх туди привезли, мене шокує.
Якщо Баранівський не згоден з політикою уряду, то має піти
Опозиційності в Кабінеті міністрів Володимир Бондаренко не сприймає.
— Внутрішня опозиція в Кабміні доводить ситуацію до маразму, — вважає він. — Такого не може бути. Уряд — все ж таки виконавчий орган з чіткою вертикаллю підпорядкування. Якщо Баранівський не згоден з політикою уряду і президента, то він повинен заявити про це й піти. А постійні війни всередині Кабміну свідчать, що це дискусійний клуб або політичний майданчик для передвиборних заяв, а не уряд.
Натомість Костянтин Плоский каже, що позитивна дискусія та взаємна критика в уряді — це цілком нормально:
— Це свідчить про те, що Кабмін — живий організм. Так і повинно бути. Адже уряд сформований з представників різних політичних сил. Міністри відповідають за різні сфери суспільного життя. Головне, щоб вони узгоджено приймали рішення.
Однопартієць Баранівського Микола Рудьковський від коментарів для "ГПУ" відмовився. У прес-службі Соцпартії сказали, що все партійне керівництво перебуває в Афінах, а пересічні члени давати коментарі не уповноважені. Спроби додзвонитися до Йосипа Вінського, першого секретаря політради СПУ, та й самого Олександра Баранівського теж не увінчалися успіхом.
— Міністр працює, нам не до цього, — сказав його прес-секретар.
Коаліції бувають несподіваними
Зазвичай коаліційний уряд утворюється тоді, коли жодна з партій не може сформувати його самотужки. Тобто не має у парламенті більшості. Інколи такі союзи бувають несподіваними.
Так, у Німеччині за результатами минулорічних виборів у коаліції виявилися партії, які понад 30 років були затятими опонентами. Християнсько-демократичний союз та Християнсько-соціальний союз, які традиційно є партнерами, і Соціал-демократична партія тривалий час вели переговори. Вони тримали в напрузі всю країну.
Врешті їм вдалося таки віднайти компроміс та утворити коаліцію. Лідер ХДС–ХСС Ангела Меркель стала канцлером, зате соціал-демократи отримали більшість міністерських портфелів. Поки що внутрішньоурядових війн у Німеччині не було.
А от у Польщі після виборів не змогли порозумітися природні союзники — правоконсервативна "Право і справедливість" та праволіберальна "Громадянська платформа". В результаті перша змушена шукати тимчасових союзників — радикальні партії "Самооборона" та "Ліга польських родин". Уряд попри те залишається урядом меншості, і в Польщі говорять про можливі дострокові вибори.
Наступний уряд в Україні також буде створено на засадах коаліції. У нинішньому ж представлені три партії: "Народний союз "Наша Україна" (зокрема, прем"єр Юрій Єхануров очолює виборчий список НСНУ), Соцпартія (в тому числі аграрний міністр Олександр Баранівський) і партія "Реформи та порядок" (міністр фінансів Віктор Пинзеник).
3 
1
Коментарі