Великий князь Київський Ярослав Мудрий у телевізійному проекті каналу "Інтер" "Великі українці" отримав 648 443 голоси.
— Я не вірю. Бандера йшов на першому місці, мав майже 50 тисяч голосів. І Шевченко приблизно стільки ж мав. А за Ярослава Мудрого на ранок у четвер проголосували близько 30 тисяч. Це — факт. І що — понад 600 тисяч за два дні? — дивується шеф-редактор проекту "Великі українці" Вахтанг Кіпіані, 37 років. Він щодня отримував інформацію про перебіг голосування. — Я одразу заявив: не може бути такого. У проекті вже був прецедент із екс-міністром внутрішніх справ Цушком, коли за нього за два дні 12 тисяч голосів укинули. Тоді це стало предметом розгляду і кандидатуру зняли.
Хірург Микола Амосов посів другу сходинку рейтингу із 322 321 голосом. Третім визнали ідеолога українського національного руху Степана Бандеру — його підтримали 261 247 людей. Вахтанг Кіпіані певен, що вибір українців підмінили в останній день.
— Ярослав Мудрий та Микола Амосов отримали 60 відсотків усіх голосів, — веде далі шеф-редактор. — Ви вірите, що за межами Києва їх реально знають? Вибір сотень тисяч людей, які перейнялися цим проектом, просто злили в унітаз. Усе закінчилося тим, що певна група впливу упослідила національний вибір (Вахтанг Кіпіані має на увазі колишнього віце-прем"єра Дмитра Табачника, який у проекті представляв Ярослава Мудрого. — ГПУ).
Кінорежисер Юрій Іллєнко, 71 рік, не брав участі в голосуванні.
— Поняття "великий" — це розмір. А треба оцінювати велич, — вважає він. — Я з повагою ставлюся до Миколи Амосова. Це справді великий лікар сучасності. Але ж він не володів українською мовою, не був інтегрований у нашу культуру. Чи Валерій Лобановський. Та це сакральна фігура у футболі! Але його не можна зараховувати у когорту творців нації. Йдеться про тих, хто створював чи відтворював, оживляв державу. Таким був Тарас Шевченко. Можна тільки уявити, як журі намагалося зменшити бали Степана Бандери...
— Я за великих українців не переживаю — вони й так великі, — каже сатирик Євген Дудар, 75 років. — Але визначають їх для нас пігмеї — табачники, коротичі й інші підскакевичі переписують нашу історію. Не голосував у проекті, бо не хочу брати участі у шустеризації України. Але що Ярослава Мудрого визнали таки нашим — це добра ознака.
Політик Дмитро Корчинський, 44 роки, вважає "Великих українців" найвдалішим телевізійним проектом останніх років.
— У нас принаймні у десятці нормальні люди, а не всяка наволоч, як у європейців, — каже Корчинський. — У Франції самі плясуни і співуни, зате немає Наполеона і Жанни д"Арк. У Німеччині першим визнали колабораціоніста Аденауера, а великого полководця Бісмарка викинули аж на восьме місце. А в Британії Леннон величніший, аніж Шекспір.
Корчинський додає, що голосував за Богдана Хмельницького.
— Держава потребує вождів і воєначальників, — пояснює політик. — Потрібні люди дії, а люди мистецтва — це другий сорт. А взагалі — збільшили інтерес до історії, і слава Богу!
Доктор соціологічних наук 56-річний Сергій Макеєв з Інституту соціології вважає, що нічого дивного у виборі Ярослава Мудрого немає.
— Ми проводили соціологічне опитування у березні і включили у список 28 осіб, — розповідає він. — Єдиний, хто не потрапляв у десятку з нинішніх лауреатів, — Степан Бандера, бо він популярний не в самій густонаселеній частині України. А поза конкуренцією був Тарас Шевченко.
Соціолог зауважує, що до проекту "Великі українці" слід ставитися як до гри з непередбачуваними результатами. Бо все залежало від мобілізації гравців. Отож це думка не всього народу, а тільки тих, хто брав участь у голосуванні.
— Але шоу вдалося, бо активізувало нашу національну пам"ять, — підкреслює Макеєв.
Директор Інституту філософії Мирослав Попович, 76 років, вважає, що результати голосування неадекватно відображають думки й настрої українців.
— Третє місце Бандери — це результат почасти махінацій, почасти непорозумінь, — каже він.
На думку філософа, Ярослав Мудрий очолив список як компромісна фігура. А друге місце Миколи Амосова — це гуманістичний вибір учасників голосування. Загалом же картина була б зовсім іншою, якби кожен телеглядач голосував тільки раз.
— Для мене ці результати й несподівані, й певною мірою природні, — ділиться директор Інституту літератури Микола Жулинський, 67 років. — Я був переконаний, що на перше місце вийде Тарас Шевченко. Значний шанс перемогти мав і Степан Бандера. Але не виключаю впливу певних політичних сил на процес голосування. Не сумніваюсь: хтось підкоригував його, щоб на перше місце вийшла така нейтральна в політичному й національному плані постать.
1. Ярослав Мудрий 648 443 голоси (40,02%)
2. Микола Амосов 322 321 (19,88%)
3. Степан Бандера 261 247 (16,11%)
4. Тарас Шевченко 150 873 (9,3%)
5. Богдан Хмельницький 649 31 (4,02%)
6. Валерій Лобановський 515 64 (3,18%)
7. В"ячеслав Чорновіл 427 43 (2,63%)
8. Григорій Сковорода 280 90 (1,73%)
9. Леся Українка 265 90 (1,64%)
10. Іван Франко 242 47 (1,49%)
Коментарі
4