2016-го українці можуть сподіватися на поступ у стосунках із Росією та Європейським Союзом. Але всередині країни зростатиме політична нестабільність.
Прогрес на двох фронтах буде тісно пов'язаний. Україна здобула незалежність 1991 року, коли Росія ослабла внаслідок розпаду СРСР і невдалого путчу. РФ Володимира Путіна 2016 року все більше нагадуватиме Радянський Союз часів Леоніда Брежнєва.
Тоді, як і нині в Росії, були економічна й соціальна стагнація, відсутність модернізації та диверсифікації економіки, низькі ціни на нафту й газ. А також керівництво, яке намагається відволікти увагу людей закордонними "подвигами". Брежнєвський СРСР і путінська Росія — держави в занепаді, що не мають змоги підтримувати одночасно кілька іноземних військових інтервенцій. Цим лише посилюють застій економіки.
У цьому Путін може звинувачувати лише самого себе. Час високих цін на енергоносії дав більше користі західноєвропейським компаніям, ніж російській економіці. Путін недооцінив реакцію Європи на анексію Криму. Сподівався, що вона буде такою ж слабкою, як під час агресії проти Грузії 2008 року. А ще він був вражений опором переважно російськомовних українських збройних сил, що завадили йому досягти своєї мети в східній Україні. Згодом Кремль вирішив вторгнутися в Сирію й підтримати Асада. Тим самим обернув проти себе понад мільярд мусульман-сунітів. Зокрема Саудівську Аравію, яка відмовляється обмежувати виробництво нафти і таким чином збільшувати її ціну.
Слабкість Росії стане ще очевидніша через рік. Адже наступний американський президент — демократ чи республіканець — поводитиметься з Москвою жорсткіше і буде готовий постачати захисне військове озброєння Україні.
Ослаблена Росія не завадить інтеграції України до Європи. 1 січня 2016-го набрала чинності угода про поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі між Києвом і ЄС. Пізніше цього року українці отримають безвізовий режим із країнами Євросоюзу.
Путін намагався купити Віктора Януковича кредитом у $15 млрд (екс-президент устиг отримати $3 млрд, аби відвернути Україну від ЄС. Ця спроба мала наслідком розгортання Євромайдану і втечу Януковича. У відповідь Путін анексував Крим і почав гібридну війну на Донбасі. Вона забрала життя близько 10 тис. цивільних осіб і 10–15 тис. військових з обох боків — зокрема до 3 тис. росіян. А також призвела до появи близько 2 млн біженців і переселенців.
Російські торгові й енергетичні війни відштовхнули Україну. Вона майже стала енергетично незалежною, а її національна ідентичність — зміцнилася.
Росія зазнає подальшого приниження в лондонському суді, коли програє справу з приводу кредиту в $3 млрд. 20 грудня торік Україна відмовилася виплачувати його. Також Київ висуне претензії щодо багатомільярдних збитків від захоплення Росією української приватної та державної власності в Криму й військового вторгнення на Донбасі.
1991 року незалежність України поклала край кволим спробам відновити Радянський Союз. 2016-го її повернення до Європи зруйнує мрію Путіна щодо нового втілення СРСР — Євразійського Союзу.
Однак успіхи України на міжнародній арені не доповнив прогрес усередині країни. Політична нестабільність може зруйнувати коаліцію та уряд і призвести до позачергових виборів.
Звичайні українці, активісти Євромайдану й ветерани війни пригнічені відсутністю поступу в боротьбі з пануванням олігархів і корупцією на високому рівні. Вони не вірять у здатність президента Петра Порошенка обмежити олігархічну монополізацію економіки і ЗМІ та змусити відповідати Януковича й представників його оточення. За два роки після Євромайдану жодного високопосадовця не притягли до кримінальної відповідальності — через бездіяльність прокуратури й органів правопорядку. Багатьом із тих, проти кого висували звинувачення, дозволили втекти з країни чи переховуватися в ній.
Минулого місяця віце-президент США Джо Байден застеріг українських лідерів від неспроможності задовольнити сподівання учасників Євромайдану — як це було після помаранчевої революції 10 років тому. Він закликав Київ боротися з "раковою пухлиною корупції".
Розчарування українців поглиблюється закликами "затягти паски" — внаслідок непопулярних економічних, соціальних і податкових реформ. Водночас популярні реформи, спрямовані на боротьбу з корупцією серед високопосадовців та олігархів, не зрушили з мертвої точки.
Українські пострадянські "еліти" — самозакохані, зарозумілі й закриті для порад. Українсько-канадський професор Михайло Винницький зауважив після зустрічі з Петром Порошенком: "Йому зовсім не було цікаво слухати будь-які думки, крім своєї власної". Він також процитував слова Порошенка: "Одного дня ви всі зрозумієте, що я — найкращий з усіх українських президентів, і найкращий президент з усіх можливих на сьогодні".
2010-го джерелом нестабільності була очолювана Януковичем проросійська Партія регіонів. Сьогодні загрозою стабільності є активне громадянське суспільство й тисячі ветеранів бойових дій на Донбасі, які повернулися звідти зі зброєю.
Міжнародна обстановка 2016 року сприятлива для того, аби Україна — як і 1991-го — вирвалася з пазурів Росії. Однак цьому може завадити український президент, який досі не продемонстрував бажання боротися з корупцією та олігархічними соратниками.
Тарас КУЗЬО, науковий співробітник Альбертського університету, Канада
Коментарі