Нової газової угоди Україна та Росія досягнуть улітку. Про це заявив міністр енергетики й вугільної промисловості Юрій Бойко після першого раунду переговорів із головою правління "Газпрому" Олексієм Міллером.
Перемовини почалися 28 квітня. Українська сторона наполягає на зниженні ціни газу. Якщо цього не вдасться досягнути шляхом переговорів упродовж місяця, суперечку розгляне арбітраж Торгової палати шведського Стокгольма.
— Підписані у січні 2009-го газові контракти несправедливі. Їх потрібно скасовувати і встановлювати партнерські взаємовідносини, а не васальні, як є зараз, — коментує експерт з енергетичних питань Богдан Соколовський, 57 років.
Аргументи для перегляду ціни на газ в України є, лише хотіли б їх використати. Транзит російського газу на Захід здійснюється винятково нашою територією. Доки почнуть працювати "Північний" і "Південний" потоки, мине багато років. Тому перший важіль впливу на російську позицію — вартість транзиту.
За останні два роки принципово змінилася ситуація на газовому ринку Європи. Російському монополісту стало тісніше серед конкурентів, які пропонують скраплений газ. Тому "Газпром" думає, як зберегти Україну в колі свого впливу. Ми зараз є одним із найбільших покупців газу в Європі.
Прем'єр Микола Азаров вважає справедливою ціну 200 доларів за тисячу кубометрів (нині Україна купує газ по 264 долари. — "ГПУ"). Він, може, і не завжди говорить правду, але зараз ця цифра відповідає реаліям. Думаю, що переговорники дійдуть складного компромісу на рівні 200–220 доларів за тисячу кубів. Для простих людей нова ціна позитивних наслідків не матиме. Тарифи на побутовий газ і далі підніматимуть.
За нову ціну росіяни домагатимуться поступок. Наприклад, у ядерній енергетиці, де вони й так уже багато здобули. Росія будує нам абсолютно непотрібні два блоки на Хмельницькій атомній станції й довічно постачатиме паливо для них. Це неприкрита технологічна окупація. Ніякої диверсифікації та конкурентної боротьби — лише монополія росіян.
Флот на Чорному морі вони вже взяли. Але від росіян можна очікувати нових обмежень у політичній сфері. Скажімо, поставлять вимогу інформувати про всі кроки Києва у співпраці з країнами НАТО. У нас ще залишилися неврегульовані питання щодо власності колишнього Радянського Союзу за кордоном. Тож можуть зажадати поступок і в цьому.
Навряд чи суперечка за ціну на газ дійде до Стокгольмського арбітражу. Керівництво нашої держави не ризикне позиватися із "Газпромом", навіть якщо матиме для цього достатньо підстав. Позиція "молодшого брата" унеможливлює будь-які випади у бік Росії.
Коментарі